Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 1146 від 17 вересня 2026 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань забезпечення академічної доброчесності як передумови якісної підготовки та атестації науково-педагогічних і наукових кадрів», яка впроваджує жорсткі інституційні санкції та персональну відповідальність за плагіат, фабрикацію й академічний саботаж.

Уряд затвердив нормативні зміни, що остаточно приводять підзаконні акти у відповідність до базового Закону України «Про академічну доброчесність». Нововведення спрямовані на підвищення довіри до вітчизняної науки, гармонізацію українського освітнього простору із європейськими стандартами та очищення академічного середовища від недоброчесних практик.

Зміни внесено до трьох ключових урядових постанов:

Постанови КМУ від 19 серпня 2015 р. № 656 «Порядок затвердження рішень про присвоєння вчених звань». Оновлено правила надання, а також механізм і підстави для позбавлення вчених звань професора, доцента та старшого дослідника через недотримання академічної доброчесності.

Постанови КМУ від 23 березня 2016 р. № 261 «Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)». Закріплено відповідальність наукових керівників та впроваджено санкції за «академічний саботаж» (умисне затягування видачі відгуків/документів).

Постанови КМУ від 17 листопада 2021 р. № 1197 «Порядок присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук». Регламентовано нову процедуру подання й розгляду скарг на плагіат, фабрикацію чи фальсифікацію у докторських дисертаціях, які відтепер першочергово розглядають уповноважені органи самих наукових установ та ЗВО.

Відтепер відповідальність за якість та унікальність дисертаційних досліджень покладається не лише на здобувача, а й на всіх учасників атестаційного процесу. Наукові керівники, консультанти, рецензенти та офіційні опоненти несуть персональну відповідальність за об’єктивність експертизи. У разі виявлення порушень їх відсторонятимуть від участі в атестації наукових кадрів на строк від 1 до 3 років.

Окрім традиційної боротьби з плагіатом, фабрикацією та фальсифікацією, оновлені правила запроваджують поняття «академічного саботажу». Штучне затягування розгляду документів, безпідставна відмова у видачі відгуків або умисне блокування процедури захисту тепер офіційно визнано процедурними порушеннями, що тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність.

Нові правила містять серйозні важелі впливу на заклади вищої освіти та наукові установи. Якщо в університеті буде виявлено системні порушення академічної доброчесності або покривання нечесних досліджень, заклад може на 2 роки втратити право присвоювати вчені звання за відповідною кафедрою чи спеціальністю.

Розгляд скарг та повідомлень про факти недоброчесності делегується безпосередньо уповноваженим органам самих університетів, які за результатами внутрішніх розслідувань подаватимуть матеріали до Міністерства освіти і науки України для винесення фінальних рішень.

Впровадження нових правил вимагає від університетської спільноти максимальної відповідальності та безумовного дотримання етичних норм. Посилюється внутрішній моніторинг якості наукових робіт на всіх рівнях – від курсових проєктів до докторських дисертацій.

З повним текстом Постанови Кабінету Міністрів України можна ознайомитися на Урядовому порталі

23 вересня 1886 року в місті Суми народився видатний український літературознавець, текстолог, культурно-громадський діяч і один із основоположників наукового модерного шевченкознавства Павло Іванович Зайцев (1886–1965).

Його дослідження звільнили постать Тараса Шевченка від радянських ідеологічних нашарувань і народницьких стереотипів «співця мужицької недолі», показавши живий і європейський образ поета.

Павло Зайцев – історик української літератури і зокрема вдумливий дослідник Шевченка, ширше – славіст, тонкий цінитель мистецтва у всіх його виявах; взагалі мистецьки-розвинена і обдарована людина: він грав на бандурі, гарно співав, писав вірші, був прекрасний імітатор як поет і як актор, яскраво-красочний оповідач, спостережливий і дотепний.

Основна фундаментальна праця науковця – монографія «Життя Тараса Шевченка» (1955). Написана у 1930-х роках, вона вважається найкращою науковою біографією поета. Дослідник здійснив колосальну текстологічну роботу: звірив тексти з першоджерелами, розшифрував численні цензурні купюри та забезпечив кожну працю докладними історико-літературними коментарями.

У 1934–1939 рр. Павло Зайцев виступив головним редактором фундаментального «Повного видання творів Тараса Шевченка» у 16 томах під егідою Українського наукового інституту у Варшаві.

Наукова бібліотека до 140-річчя від дня народження відомого вченого-земляка підготувала біографічне дослідження «Основоположник наукового шевченкознавства. Павло Іванович Зайцев».

До уваги університетської спільноти СумДПУ!

Команда StrikePlagiarism.com запрошує вас на відкритий вебінар
Виявлення ШІ-контенту в системі StrikePlagiarism.com

Основні тези вебінару:

• як змінилися підходи до перевірки академічних текстів із поширенням ШІ;
• які можливості надає Звіт Подібності StrikePlagiarism.com;
• як аналізувати тексти, створені або модифіковані за допомогою генеративного ШІ;
• як виявляти приховані зміни та маніпуляції в академічних роботах;
• які законодавчі новації та міжнародні практики варто враховувати закладам освіти.

Спікерка: Дар’я Іванова, менеджерка з розвитку StrikePlagiarism.com

Захід відбудеться 24 вересня 2026 року о 16:00
Онлайн, прямий ефір на YouTube
Участь безкоштовна, попередня реєстрація не потрібна
Приєднатися до прямого ефіру за посиланням

Чекаємо вас на вебінарі!
Разом будуємо простір чесної та якісної освіти!

«Відбудова України – чудовий шанс для неї зробити великий крок вперед і стати однією з найкращих країн світу, бо у вас є можливість переосмислити те, що ви робите. А це дуже цінно», – звернувся Йен Ґейл до українських архітекторів під час лекції, яку організовувала школа PRO PM Construction. А ще пожалівся на модерністів, автомобілістів, лінивих архітекторів та багатоповерхівки.

То як спланувати міста для людей, а не для машин і не перетворити житло у готельну кімнату?

Більше, ніж половина людства світу живе у містах. Урбаністика стає все важливішою, актуальнішою та цікавішою темою у різних сферах життя. Як архітектура, як інженерія, як політика, економіка, так і культура відкрито транслює вплив міста.

Відомий данський архітектор Йен Ґейл просто неймовірно красиво і водночас дуже доцільно описує життя містян та власне саму урбаністику. Заодно дає оригінальні поради, які навіть просто читачеві цікаво буде прочитати: відкриваються очі на багато речей, досі які здавались буденністю.

Місто як головний герой книги. Люди, будинки, парковки, прибережні лавки, паркові зони, вулиці, ліхтарі, вікна, тераси, скульптури, простори і дороги, навіть погода на рівні очей.

На ознайомлення з виданням Наукова бібліотека підготувала флешбук на книгу Є. Гейла «Міста для людей».

Все в тему, все важливе, все потрібне і все потребує гармонії.

15 вересня народився відомий український письменник, заслужений журналіст України Іван Феодосійович Корсак (1946–2017).

Автор численних романів та оповідань, низки публікацій про знакові або замовчувані постаті української історії.

Номінант на здобуття у 2018 році Національної премії України імені Тараса Шевченка (за книги «Борозна у чужому полі», «Вибух у пустелі», «На розстанях долі»).

«Для Івана Корсака кожен історичний факт – на вагу золота. Окрім цього, в Івана Корсака є те, чого немає в багатьох інших, хто тремтить над кунсткамерами, де зібрані факти. Він вміє писати, прекрасно вміє писати, у нього своя інтонація, пластика, він уміє взагалі вигадливо вибудувати оповідь свою», Михайло Слабошпицький, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка.

Іван Корсак шукав та знаходив для своїх творів таких постатей, які вже були майже стерті зі сторінок історії. Кожен твір, як наукова дисертація. Корсак звертався за джерелами в різні іноземні архіви: американські, австралійські, південноафриканські, ізраїльські, норвезькі. Також Іван Корсак був справжнім меценатом. За власні кошти передплачував примірники «Просвіти» для шкіл та людей.

До 80-річчя від дня народження відомого волинянина Наукова бібліотека підготувала віртуальну виставку «Іван Корсак. Історична романістика».

Щороку в другу суботу вересня наша країна відзначає День фізичної культури і спорту (Указ Президента від 29 червня 1994 року № 340/94). У 2026 році свято припадає на 12 вересня і об’єднує всіх, хто присвятив життя спорту, не уявляє жодного дня без руху, змагань та здорового способу життя.

Подія стає чудовою нагодою нагадати про важливість фізичної активності для кожного, незалежно від віку чи професії. Адже активний рух позитивно впливає на фізичний, психічний та соціальний стан людини, залишаючись невід’ємною частиною нашої культури та ідентичності. У воєнний час спорт – потужний інструмент підтримки національного духу й єдності, втілення спільної волі до Перемоги. Українці продовжують тренуватися, брати участь у змаганнях, відновлювати зруйновані об’єкти та виховувати нове покоління атлетів.

Україна має потужну спортивну історію. Наші співвітчизники прославляють державу на Олімпіадах, чемпіонатах світу та Європи. Сумщина подарувала людству цілу плеяду видатних спортсменів, відомих далеко за межами області та країни. Наші земляки завжди виборювали найвищі нагороди на престижних міжнародних аренах, зберігали й примножували славні традиції українського спорту та зміцнювали авторитет держави у світі.

З нагоди свята Наукова бібліотека підготувала онлайн-вікторину «Спортивна гордість Сумщини». Запрошуємо всіх охочих перевірити свої знання, розширити кругозір і цікаво провести час!

Вітаємо всіх спортсменів, тренерів, учителів фізичної культури, ветеранів спорту та тих, хто обрав активний спосіб життя!
Бажаємо міцного здоров’я, нових перемог, миру й натхнення!

Україноцентризм (або україноцентричність) – це філософська, політична та культурна позиція, де інтереси України, її народу, історії та культури є головним центром уваги та основою для прийняття будь-яких рішень.

Чому це важливо сьогодні? Це основа для подолання наслідків колоніального минулого. Україноцентричність допомагає суспільству консолідуватися, будувати сильну національну ідентичність та ефективно захищати суверенітет держави.

Україноцентричність є головним світоглядним та творчим стрижнем у діяльності українського письменника, літературознавця та громадського діяча Михайла Слабошпицького. Його життєва філософія базувалася на ідеї, що Україна, її культура, мова та історія мають бути самодостатнім центром координації для кожного українця, незалежно від місця його проживання Україноцентричність як провідна риса персонажів у творах Слабошпицького представлена поведінковою моделлю проукраїнських героїв. Слабошпицький часто наголошував, що його герої «жили Україною». В ідеї україноцентричності – сила слова і потужність творчої думки М. Слабошпицького-митця.

Якщо ви прагнете заглибитися в цю тему, для вас новий бібліографічний огляд літератури «Україноцентричність героїв Михайла Слабошпицького».

У першу суботу вересня ми відзначаємо День міста Суми. Наразі місцеві краєзнавці досі дискутують щодо чіткої дати його заснування.

Сьогодні обласний центр живе в умовах надважкої прифронтової реальності та цілодобового воєнного тиску, але попри щоденні атаки демонструє неймовірну стійкість. Розташоване усього за кілька десятків кілометрів від лінії фронту та російського кордону, місто перебуває під постійною загрозою обстрілів КАБами, балістикою та масованими нальотами безпілотників. Попри намагання ворога посіяти паніку, Суми тримають стрій, працюють на перемогу та долають складні виклики із чіткою впевненістю у тому, що вистоять.

Громада залишається надзвичайно згуртованою: сусіди допомагають одне одному розбирати завали, патрульні та волонтери підтримують самотніх літніх людей, а комунальники й енергетики героїчно та швидко відновлюють пошкоджені мережі. Культурне життя Сум також адаптувалося до умов прикордоння. У місті проводяться мистецькі проєкти, художні виставки та творчі майстер-класи, які підтримують національну ідентичність.

До дня міста Наукова бібліотека підготувала:

• Літературний інфогайд «Суми – місто поетичне»
• Краєзнавчий плейлист «Суми: віхи біографії. Імена увічнені у вулицях міста»  Частина 1  Частина 2
• Віртуальну галерею пам’яті «Історії нескорених сумчан» Випуск 1;  Випуск 2; Випуск 3
• Бібліомедійний етюд «Відкриваючи рідне місто»

Вітаємо рідне, незламне місто зі святом! Віримо в нашу ПЕРЕМОГУ й у те, що наступний День міста ми відсвяткуємо під вільним, мирним і безпечним українським небом!