Щороку наприкінці жовтня світова академічна спільнота об’єднує зусилля навколо глобальної ініціативи – Міжнародного тижня відкритого доступу (International Open Access Week). Ця подія покликана зробити наукові дослідження видимими, безкоштовними та доступними для кожного, а також нормалізувати принципи відкритої науки в університетському середовищі.

Як наголошують організатори: «…це час перейти від розмов до реальних дій і стимулювати зміни у способах поширення знань, які вшановують початкову мету їх створення».

Головна тема 2026 року: «Вартість знань» («The Cost of Knowledge»)

Цьогорічний фокус спонукає науковців та освітян замислитися над фінансовими, людськими й екологічними витратами, пов’язаними зі створенням і збереженням інформації – особливо коли комерційні інтереси переважають над суспільним благом. Це логічне продовження минулорічної теми («Кому належать наші знання?»), спрямоване на повернення контролю над науковими екосистемами на користь суспільства.

Більше про Міжнародний тиждень Відкритого Доступу на офіційному сайті заходу

Розвиток концепції Відкритої науки в Сумському державному педагогічному університеті реалізується за такими ключовими напрямами:

• Функціонування Електронного інституційного репозитарію СумДПУ (eSSPUIR);.
• Розвиток цифрових платформ Наукових періодичних видань університету.

Завдяки ініціативі університетської бібліотеки науковий доробок СумДПУ інтегровано до Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ), а також включено до авторитетних міжнародних реєстрів та глобальних пошукових систем.

Співпраця з Консорціумом EIFL-Україна забезпечує для спільноти СумДПУ відкритий доступ до:

• колекції міжнародних рецензованих журналів видавництва De Gruyter Brill
• преміальної колекції наукових періодичних видань некомерційного видавництва Mathematical Sciences Publishers (MSP)
• перевірених джерел світового рівня від видавництва Cambridge University Press
• преміального наукового контенту ElgarOnline
• колекції рецензованих наукових журналів провідного світового видавництва SAGE Publishing.

На сайті бібліотеки СумДПУ створено інформаційно-прикладну вкладку «Відкрита наука». Вона містить чітку структуру концепції та практичний інструментарій для ефективного управління науковою інформацією.

Запрошуємо викладачів, науковців, аспірантів та студентів СумДПУ долучитися до ключових усеукраїнських та міжнародних онлайн-подій, які проходять у межах Тижня відкритого доступу:

20 жовтня 15.00
Вебінар (Бібліотека КПІ) «Zenodo: можливості та практичні аспекти роботи з платформою»

20 жовтня 11:00–12:30
Вебінар (Громадська організація «Українська сучасна цифрова наука») «E-learning і відкриті дані: нова архітектура навчання в умовах непередбачуваних викликів»
Join Zoom Meeting
https://us02web.zoom.us/j/86022705840?pwd=3QOVGvGmB26qxaJm2oQHWEtS6cFcMg.1
Meeting ID: 860 2270 5840
Passcode: 168819
21–22 жовтня
5-та Міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2026» (OSIU 2026)

21 жовтня 10:00–11:00
Вебінар «Відкритий доступ до знань без зайвих витрат: створюємо сучасний освітньо-науковий простір із Google Сайтами та ШІ-помічниками Gemini та Gemini Notebook»
https://meet.google.com/vaf-fwje-sbu

21–22 жовтня 15.00

Вебінар від Research4Life «Практичне написання дослідницьких робіт: від питання до публікації».

22 жовтня 10:15–11:15
Вебінар від Clarivate «Разом розкриваємо потенціал відкритої науки»

Опитування про відкриту науку від Open4UA

Проєкт Open4UA проводить національне опитування для всіх, хто працює або навчається у сфері вищої освіти та науки України.До 23 жовтня 2026 року можна висловити своєю думку про практики відкритої науки, оцінювання досліджень та інтелектуальну власність. Заповнення анкети займе 10-15 хвилин. Кожен учасник випадковим чином отримає одну з трьох анкет.
До участі запрошують дослідників, науково-педагогічних працівників, аспірантів, бібліотекарів та інших представників академічної спільноти. Долучатися можна, навіть якщо ви ще не використовуєте практики відкритої науки.
Опитування анонімне. Його результати допоможуть формувати політику у сфері відкритої науки та оцінювання досліджень в Україні.

21 жовтня науковці та освітяни України долучаються до святкування Міжнародного дня академічної доброчесності. В спільноті українських науковців поняття «академічна доброчесність» набуло широкого поширення в 2016 році. Це відбулося завдяки Проєкту сприяння академічній доброчесності в Україні, ініційованому Американською радою з міжнародної освіти спільно з Міністерством освіти і науки та профільним Комітетом Верховної Ради України.

Академічна доброчесність – правовий та етичний фундамент сучасного освітнього й наукового простору, офіційно закріплений у профільному Законі України «Про академічну доброчесність». Цей нормативно-правовий акт визначає її як чіткий моральний кодекс і систему правил, що регулюють діяльність цивілізованої наукової спільноти. Відповідно до законодавства, ключовий зміст поняття охоплює такі базові цінності: підтримка академічних стандартів; чесність і ретельність в дослідженнях та науковому видавництві; запобігання будь-яким проявам шахрайства, фальшування даних, фабрикації та плагіату.

Наукова бібліотека виступає ключовим осередком формування культури академічної доброчесності в університеті. Діяльність книгозбірні спрямована на здійснення комплексної інформаційної підтримки та популяризації ключових чеснот академічної етики серед усіх категорій користувачів. Пріоритет у роботі фахівців бібліотеки надається передусім формуванню усвідомленої культури доброчесності та проведенню різноформатних просвітницьких заходів щодо запобігання плагіату і фальсифікаціям. Прагнучи максимально полегшити дослідницьку та навчальну діяльність своєї аудиторії, бібліотека пропонує:

• заняття з академічної доброчесності, пошуку наукової інформації та академічного письма (замовити лекцію: відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення (корпус фізико-математичного факультету, аудит. 273, inflib@sspu.edu.ua)
• фахові консультації з питань академічної доброчесності та використання антиплагіатних систем, оформлення списку використаних джерел (корпус фізико-математичного факультету, аудит. 273, inflib@sspu.edu.ua)
• фахові консультації з оформлення списку використаних джерел (корпус фізико-математичного факультету, аудит. 268, інформаційно-бібліографічний відділ bgraflib@sspu.edu.ua)
• перевірку документів на академічний плагіат з використанням електронної системи Strikeplagiarism.com (тексти для перевірки плагіат надсилати на електронну адресу inflib@sspu.edu.ua, тел. (0542) 68-59-48)
• актуальні нормативно-правові документи та добірка корисних ресурсів (сайт бібліотеки ˃ «Досліднику» ˃ «Академічна доброчесність», «Академічне письмо») ; 
• долучитися до опитування «Академічна культура та академічна доброчесність в контексті індивідуальної самореалізації». Його мета – підвищення якості інформаційних послуг та розбудова медіаграмотного середовища.
• матеріали книжкової виставки «Академічна доброчеснісь: правила та відповідальність здобувачів вищої освіти» (експонується на абонементі наукової літератури (113 аудит.).

Підтримуйте ініціативи університету щодо академічної доброчесності, долучайтеся до інформаційно-просвітницьких заходів, які проходять в бібліотеці з питань культури дослідження, академічної етики та доброчесності. Адже саме в реалізації базових принципів академічної доброчесності – запорука подальших якісних змін в освіті та науці України.

До уваги наукової спільноти СумДПУ!

Запрошуємо 20–21 жовтня 2026 року доєднатися до практичного онлайн-семінару «Практичне написання дослідницьких робіт: від питання до публікації».

Організатори заходу: Комітет з розвитку потенціалу Research4Life та Центр інформаційної підготовки та досліджень для Африки (ITOCA).

Семінар спрямований на підтримку молодих дослідників, аспірантів, бібліотекарів і фахівців з інформації та відповідає баченню Research4Life до 2030 року щодо розширення участі дослідників із країн Глобального Півдня у створенні та використанні наукових знань.

Програма семінару охоплює ключові етапи дослідницького процесу – від пошуку інформації та формулювання дослідницького питання до підготовки рукопису й публікації результатів.

Серед питань:

• Пошук наукової інформації: можливості порталу Research4Life, Google Scholar, Summon, зокрема його інструментів на основі штучного інтелекту, та бази даних Dimensions.
• Підготовка дослідження: визначення інформаційних ресурсів, читання наукових статей і формулювання дослідницького питання.
• Академічне письмо: основні підходи до написання дослідницьких робіт.
• Публікаційний процес: особливості проходження етапів публікації, питання оплати та обговорення поширених запитань.
• Публікаційна етика: етичні аспекти написання та оприлюднення результатів досліджень.
• Відкрита наука: переваги відкритих досліджень та економічно ефективні способи їх проведення.
• Штучний інтелект у науковому письмі: відповідальна інтеграція інструментів ШІ та огляд відповідних ресурсів.

У межах семінару відбудеться панельна дискусія, присвячена перспективам наукових публікацій дослідників із країн Глобального Півдня.

Дата: 20–21 жовтня 2026 року.
Час: 15:00
Формат: онлайн.
Мова: англійська.

Захід буде корисним для дослідників, які прагнуть удосконалити навички роботи з науковою інформацією, підвищити якість академічного письма та краще орієнтуватися в сучасному видавничому середовищі.
👉Зареєструватися на семінар
Не пропустіть можливість підвищити свій дослідницький потенціал та інтегруватися у світовий науковий простір!

17 жовтня виповнюється 90 років від дня народження Івана Федоровича Драча – геніального поета-шістдесятника, кінодраматурга, Героя України та двічі номінанта на Нобелівську премію з літератури.

Серед нагород поета – Шевченківська премія за збірку «Корінь і крона», Державна премія за перекладену збірку «Зелена брама». Його двічі номінували на Нобелівську премію з літератури (1967, 2018). Мав звання Герой України (2006).

Івана Драча називають «сонячним поетом» через центральний образ сонця та світла в його творчості, зокрема у знаменитій «Баладі про соняшник».

Найпопулярніші твори поета: «Балада про соняшник», «Крила», «Балада про випрані штани», « Дума про вчителя», «Чорнобильська Мадонна», «Балада роду», «Ода чесному боягузові», «Балада про вузлики».

Незвичність форми, складність поетичної мови Драча направду видаються коштовним камінням, яке не дає простувати поетичною стежкою абияк, а привертає увагу до буденних явищ, зупиняє, аби краще їх роздивитися. Деякі ж із його віршів сьогодні видаються щонайменше пророцтвом.

До 90-річчя від дня народження І. Ф. Драча Наукова бібліотека підготувала літературний портрет «Художнику немає скутих норм…», щоб ближче познайомити читачів із всесвітом цього неординарного митця. 

21–22 жовтня 2026 року запрошуємо науковців СумДПУ взяти участь у П’ятій міжнародній науково-практичній конференції «Відкрита наука та інновації в Україні 2026».

Захід проходитиме в онлайн-форматі.

Панелі конференції

Панель 1. Перспективи розвитку дослідницької інфраструктури України

• Розвиток та підтримка національної дослідницької інфраструктури в контексті інтеграції до Європейського дослідницького простору
• Система національних, тематичних, мультидисциплінарних та інституційних репозитаріїв
• Національні, регіональні та інституційні електронні науково-інформаційні системи. Система URIS
• Розвиток мережі центрів колективного користування науковим обладнанням

Панель 2. Сучасні виклики до дослідницьких практик. Реформування оцінювання

• Відкритий доступ та відкрита наука: виклики часу. Політики відкритого доступу на рівні установ, грантодавців та країн
• Кількісні та якісні методи відповідальної оцінки наукових досліджень. Наукові фахові видання України: перезавантаження. Diamond Open Access
• Штучний інтелект у життєвому циклі наукових досліджень: у дослідженнях, академічному письмі та рецензуванні
• Популяризація та медіатизація науки. Відкрита бібліометрія

Панель 3. Відкриті дослідницькі дані та відтворюваність наукових досліджень

• Принципи FAIR для дослідницьких даних та дослідницької інформації
• Практики управління даними дослідження (Research Data Management)
• Переваги впровадження постійних ідентифікаторів науковців та установ
• Фахівець з управління даними – вимога часу
• Імплементація директив ЄС з відкритої науки в національне законодавство

Панель 4. Академічна доброчесність та етика наукових досліджень

• Ефективність механізмів забезпечення транспарентності у дослідницькій діяльності
• Виклики, пов’язані з етичним використанням великих даних та штучного інтелекту
• Інституційні комітети з етики наукових досліджень: кращі практики
• Виявлення та управління конфліктом інтересів. Міжнародні інструменти

Панель 5. Авторське, патентне, інформаційне право та відкрита наука

• Концептуальні засади: інтелектуальна власність і відкрита наука
• Договірні моделі відкритого доступу, ліцензування. Ліцензії Creative Commons
• Монографії та відкритий доступ. Правовий режим дослідницьких даних
• Штучний інтелект і відкрита наука: правові виклики

Панель 6. Інновації в Україні: відкриття нових горизонтів

• Розбудова екосистеми стартапів як драйвер інноваційного розвитку
• Діючі механізми для розвитку наукових парків. Правовий режим Science.City
• Офіси підтримки трансферу технологій та комерціалізації результатів досліджень
• Асоціація COST: розширення горизонтів для українських дослідників
• Механізми та інструменти акселерації в рамках Програми «Горизонт Європа»

Панель 7. Розвиток цифрових ресурсів та навичок

• Розвиток цифрових компетентностей науковців, викладачів та студентів
• Відкриті цифрові освітні ресурси та платформи (OER)
• Міжнародна співпраця у сфері цифрових інфраструктур: проєкт «Українська національна коаліція StartAid Ukraine»

Програма конференції

Конференція стане відкритим простором для обміну досвідом, ідеями та кращими практиками. Вона створює можливість для міжгалузевого та міждисциплінарного діалогу між дослідниками, представниками влади, інфраструктури, інноваторами та розробниками політик. Очікувані результати: зміцнення співпраці, формування нових партнерств та вироблення спільного бачення інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору.

Співробітники Наукової бібліотеки взяли участь у тренінгах з надання домедичної допомоги постраждалим, які проводилися в Сумському державному педагогічному університеті. Метою заходу було формування практичних умінь, необхідних для порятунку життя в екстрених ситуаціях. Заняття проводили кандидат біологічних наук, доцент Ганна Латіна та доктор медичних наук, професор Ірина Калиниченко. Під час навчання учасники засвоїли теоретичну базу та відпрацювали алгоритми дій у разі травм та інших невідкладних станів. Фахівці детально продемонстрували техніку накладання турнікета, пояснили послідовність надання домедичної допомоги, звернули увагу на важливі правила й типові помилки, які можуть виникнути в критичний момент. Особливу увагу приділили саме практиці, адже в умовах надзвичайної ситуації важливо не просто знати теорію, а вміти швидко та правильно діяти. Своєчасно отримані знання та навички можуть стати вирішальними тоді, коли допомога потрібна найбільше.

Щороку в другу неділю жовтня Україна святкує День художника – свято тих, хто бачить світ яскравішим, уміє зупинити мить на полотні та передати глибокі емоції за допомогою кольору, світла й штриха. Це особлива дата не лише для майстрів пензля, а й для кожного, хто цінує та любить українську культуру.

Український живопис є яскравою частиною світового мистецтва, яка демонструє самобутню художню обдарованість нашого народу.

Цей день об’єднує творчу спільноту, популяризує мистецтво серед суспільства та зміцнює позиції України на міжнародній культурній арені.

З нагоди Дня художника Наукова бібліотека підготувала тематичну добірку, яка презентує дивовижні грані новітнього українського мистецтва. Запрошуємо доторкнутися до палітри образів знакових художниць сучасності і переглянути:

• мистецький колаж «Картини щастя: «Я мислю цими чоловічками» – присвячений зворушливій та світлій творчості відомої художниці Євгенії Гапчинської.
• мистецький колаж «Феєрія фарб Ольги Гайдамаки» – який відкриє для вас філософію, колорит, глибину символічного живопису Ольги Гайдамаки.

Маємо гарну нагоду зануритися у світ світлих емоцій, знайти нові сенси та надихнутися мистецтвом, що дарує посмішку і душевне тепло!

Щиро вітаємо всіх творців, муз та шанувальників прекрасного зі святом!

10 жовтня світ відзначає Всесвітній день ментального здоров’я (або День психічного здоров’я). Цьогоріч глобальна кампанія проходить під промовистим гаслом «Почутий життєвий досвід: реальні голоси, реальні зміни». Головне завдання цієї ініціативи – підвищити обізнаність суспільства про важливість психологічного добробуту, зруйнувати стереотипи навколо ментальних розладів і показати, що звернення по допомогу – це прояв сили, а не слабкості.

В сучасних реаліях, особливо в Україні в умовах щоденних викликів та війни, турбота про емоційний стан є питанням національної безпеки та витривалості. Сьогодні ментальний добробут – не розкіш, а життєва необхідність для кожного з нас, і особливо для студентської молоді. Саме вона зараз найбільш вразлива до психоемоційної нестабільності, оскільки змушена водночас долати травматичний досвід війни, що виснажує адаптаційні ресурси психіки, проходити складний етап сепарації від батьків, шукати власну ідентичність, потерпати від браку живого спілкування та витримувати значні академічні навантаження.

У межах Всесвітнього дня ментального здоров’я Наукова бібліотека університету долучається до важливої ініціативи та презентує проєкт «Ментальне здоров’я: плекаємо стійкість». До вашої уваги корисні бібліотечні онлайн-продукти, які допоможуть знайти внутрішній баланс, підтримати себе та своїх близьких:

Подкаст: музикотерапія «Музика, яка лікує»
Дізнайтеся, як за допомогою звуків та мелодій знизити рівень стресу, покращити концентрацію під час навчання та відновити внутрішній спокій.
Інформаційний лепбук «Ментальне здоров’я під час війни. Як вистояти самому та допомогти іншим»
Зручний візуальний путівник із практичними порадами, техніками саморегуляції та алгоритмами дій для підтримання ментального імунітету в кризових ситуаціях.
Бібліографічний огляд «Як розмовляти під час війни: посібники для психологічної взаємодопомоги»
Добірка авторитетних видань та методичних посібників, які підкажуть, як правильно комунікувати з тими, хто пережив травматичний досвід, та як стати надійною опорою для друзів і родини.

Бережіть свій внутрішній світ, зміцнюйте стійкість і пам’ятайте: ви завжди можете розраховувати на підтримку тих, хто поруч.