Author Archives: Борисенко Олександра


Запрошуємо університетську спільноту на День інформації «Нові документально-інформаційні ресурси бібліотеки для навчання та досліджень».

До вашої уваги відкритий перегляд нових надходжень навчальної, навчально-методичної, наукової літератури від провідних вітчизняних видавництв.

На експозиції представлено понад 100 примірників. Захід організовано в межах Міжнародного тижня відкритого доступу (Open Access Week).

Чекаємо вас 20-24 жовтня 2025 року у Залі інформаційних технологій Наукової бібліотеки (к. 273). 

Хмарні технології в освіті вже зараз стають ключовим елементом сучасної освіти, забезпечуючи абсолютно нові можливості для навчання та співпраці. Вони допомагають створювати більш гнучке та ефективне освітнє середовище, роблячи його доступнішим для кожного учасника освітнього процесу. Доцільність використання візуалізації навчальної інформації зумовлена необхідністю врахування когнітивних особливостей сучасного покоління учнів, а також потребою в компактному поданні навчального матеріалу у вигляді, найбільш зручному для його сприйняття, розуміння, засвоєння і запам’ятовування.

Аналіз та систематизацію наявних інструментів хмарних технологій, що можуть бути використані у процесі підготовки майбутнього вчителя розглядають документи представлені в бібліографічному огляді «Візуалізація навчального матеріалу інструментами хмарних сервісів».

21 жовтня у світі відзначають Міжнародний день академічної доброчесності. Академічна доброчесність – це не просто концепція, це основа якісної освіти та формування свідомого суспільства, яка базується на п’яти ключових цінностях: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність та відвага до дій.

Стаття 42 Закону України «Про освіту» визначає академічну доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Академічна доброчесність – невід’ємна складова освітнього процесу на всіх рівнях здобуття освіти, що формує відповідальний підхід до навчання, викладання та наукової діяльності.

Дотримання академічної доброчесності – це крок до якості вищої освіти, це не лише питання етики, а й шлях до сталого розвитку нашого суспільства.

Зважаючи на актуальність всебічного використання принципів академічної доброчесності, Наукова бібліотека підготувала:

«Академічна культура дослідника в освітньому просторі»

«Періодика СумДПУ імені А. С. Макаренка як складова наукового розвитку»

«Масмедіа: розумно споживати інформацію»

«Академічна доброчесність»

«Академічне письмо»

«Відкрита наука»

  • тематичні виставки: «Академічна доброчесність як складова забезпечення якості вищої освіти», «Медіаграмотність – вимога часу: дізнайся, подумай, перевір!» (експонуються на абонементі наукової літератури – 113 аудит.).

Разом дотримуймося принципів академічної доброчесності та формуймо майбутнє України через відповідальне навчання та викладання!

З 20 по 24 жовтня 2025 року у світі відзначатиметься Міжнародний тиждень відкритого доступу (Open Access Week) – захід, спрямований на заохочення відвертої розмови про те, як у часи викликів та постійних змін спільноти можуть розвивати і поширювати знання, щоб відкритий доступ став новою нормою в науковій діяльності та дослідженнях.

Тиждень відкритого доступу – це можливість поєднати глобальний імпульс до відкритого обміну знаннями з просуванням політичних змін і подоланням соціальних проблем, які впливають на кожного з нас. До участі в події, заснованій SPARC в 2008 році разом із партнерами зі студентської спільноти, щороку залучаються багато людей, інституцій та організацій в усьому світі.

Гасло заходу 2025 року – «Who Owns Our Knowledge («Кому належать наші знання?).

«Цьогорічна тема ставить гостре питання про теперішній момент і про те, як у часи потрясінь громади можуть відновити контроль над знаннями, які вони виробляють. Вона також спонукає нас замислитися не лише над тим, хто має доступ до освіти та досліджень, а й над тим, як створюються та поширюються знання, звідки вони походять, і чиї голоси визнаються та цінуються».

Наукова бібліотека СумДПУ підтримує ідеї Міжнародного тижня відкритого доступу та пропонує університетській спільноті долучитися до заходів: 

20 жовтня о 16.00 вебінар «Роль штучного інтелекту у створенні та використанні відкритої наукової інформації» (організатор бібліотека КПІ)
Ключові аспекти вебінару:

  • як ШI може допомогти у створенні, аналізі та поширенні відкритих наукових даних;
  • які інструменти та технології вже використовуються у міжнародній науковій спільноті;
  • як інтегрувати ШI у наукову роботу для підвищення ефективності досліджень та прозорості результатів;
  • практичні приклади поєднання відкритої науки та штучного інтелекту.

Вебінар буде корисним для дослідників, науковців, студентів, бібліотекарів та всіх зацікавлених у розвитку відкритої науки, сучасних інструментів ШI та підвищенні прозорості наукової діяльності в Україні.

Доповідач: Бьянка Крамер (Bianca Kramer), виконавчий директор Барселонської декларації з відкритої наукової інформації та представниця проєкту Sesame Open Science.

Мова проведення заходу англійська (передбачено переклад презентації та сесії запитань-відповідей);

Місце проведення: платформа Zoom (посилання усі зареєстровані учасники отримають на свою е-пошту. Участь у вебінарі безоплатна.)
Реєстрація: https://tinyurl.com/38w4jvx2

Серія заходів від Державної науково-технічної бібліотеки України, Наукової бібліотеки НаУКМА, ТОВ Академія Цифрового Розвитку:

20 жовтня, 11:0012:30вебінар «Відкритий доступ та відкрита наука – як все починалось і куди йдемо?»

Доповідач: Тетяна Ярошенко, канд. іст. наук, доц., заст. дир. ДНТБУ.

20 жовтня о 12:30–14:00 – вебінар «Відкритий доступ та відкрита наука: Практичні поради щодо публікації статей і подання заявок на фінансування наукових проєктів»
Доповідач: Ірина Кучма, менеджерка програми Відкритий доступ, EIFL.

21 жовтня о 10:30–11:30 – вебінар «Анонімізація даних. Використання відкритого програмного продукту Amnesia»
Доповідач: Світлана Чуканова, канд. пед. наук, в. о. директора Наукової бібліотеки НаУКМА.

24 жовтня об 11:00–12:30 – вебінар «Блокчейн та блокчейн-аналітика: відкриті дані для досліджень»
Доповідач: Тетяна Дмитренко, д-р екон. наук, ст. дослідниця, гол. правління ГО «Українська сучасна цифрова наука».

Усі вебінари відбуватимуться онлайн за єдиним посиланням Zoom

Meeting ID: 810 0004 5859
Passcode: 523055

 

22–23 жовтня IV Міжнародна онлайн-конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2025»
Організатори: Державна науково-технічна бібліотека України спільно з TIB – Лейбніцьким інформаційним центром науки та технологій університетської бібліотеки Ганновера (Німеччина), за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Четверта Міжнародна наукова конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2025» має на меті активізувати діалог між зацікавленими сторонами щодо ефективного впровадження відкритої науки в Україні. Під час заходу обговорюватимуться ключові виклики, зокрема забезпечення сталого та безперебійного доступу до науково-дослідної інфраструктури, відкритий доступ до результатів досліджень, удосконалення системи оцінювання наукової діяльності та адаптація національної політики до вимог і практик Європейського Союзу у сфері відкритої науки, включаючи стандарти обміну дослідницькими даними.

Конференція слугуватиме відкритим простором для професійного обміну досвідом, ідеями та передовими практиками. Вона створює можливість для міжсекторального та міждисциплінарного діалогу між науковцями, політиками, представниками інфраструктур, інноваторами та розробниками політик. За підсумками заходу очікується посилення співпраці, формування нових партнерств та напрацювання спільного бачення щодо інтеграції української науки у Європейський дослідницький простір через механізми відкритої науки та інновацій.

Тези конференції будуть опубліковані у спеціальному випуску електронного науково-практичного журналу «Відкрита наука та інновації» https://journal.dntb.gov.ua/osi

Вебінари від компанії Clarivate:

23 жовтня о 10:15–11:15 «Аналіз відкритої науки України ресурсами Clarivate»

Ключові аспекти вебінару:
Тема цьогорічного тижня відкритого доступу Кому належать наші знання? Звісно знання належать суспільству, а от можливість використовувати їх може бути обмежена. На вебінарі мова йтиме про відкритий доступ, що це означає на практиці, чому публікації можуть бути платними для авторів, наскільки часто це зустрічається, як змінюється публікаційний ландшафт України, Які установи більш «відкриті». Про нові недоброчесні практики, що використовують відкритий доступ та генеративні сервіси. І лише трішки про нову базу на платформі Web of Science – Research Commons. Ваші запитання за темою вебінару, з реєстраційних анкет не залишаться без відповіті.
Реєстрація

30 жовтня о 10:15–11:15 «Представляємо Research Commons – нова база на платформі Web of Science»

Ключові аспекти вебінару:
Ефективніше досліджуйте за допомогою Research Commons, колекції журнальних публікацій з відкритих джерел, яка розміщена поряд із селективною, курованою колекцією Web of Science Core Collection на платформі Web of Science. Приєднуйтесь до нас, щоб дізнатися більше про нову базу даних, яка додає на 21% більше журнального контенту до ваших досліджень. У цьому вебінарі ми продемонструємо, як ви можете:

Досліджувати більше досліджень з країн Глобального Півдня та соціальних і гуманітарних наук;
Пріоритезувати якість або широту охоплення залежно від ваших потреб у пошуку досліджень;
Швидше встановлювати зв’язки між концепціями завдяки ширшій мережі цитування.
Реєстрація

28 жовтня о 16.00–18.00 4-й Семінар з формування національного консенсусу щодо відкритої науки проєкту Open4UA (Національний університет «Львівська політехніка»)
В межах четвертого семінару команда проєкту Open4UA презентує:

  • рекомендації щодо впровадження принципів CoARA у політики та практики оцінювання проєктів національними фундаторами науки;
  • відкриту базу даних проєктів, профінансованих НФДУ;
  • рекомендації щодо державної атестації ЗВО на основі принципів відкритої науки;
  • звіт з гармонізації реформ, пов’язаних з відкритою наукою та розвитком оцінювання досліджень з національним законодавством.

Семінар відбудеться онлайн на платформі Zoom. До участі у заході запрошуються представники української академічної спільноти, органів державної влади, місцевого самоврядування та усі зацікавлені (потрібна реєстрація). Також буде організована пряма трансляція семінару на Facebook.
Цей захід є четвертим із серії шести онлайнових семінарів проєкту Open4UA (співфінансується ЄС в межах програми Erasmus+), які відбуваються щопівроку і покликані стати платформою для формування всеукраїнської мережі експертів та ентузіастів відкритої науки та сприяння прогресу в цьому напрямку (записи попередніх семінарів доступні на YouTube-каналі проєкту https://www.youtube.com/@Open4UA/videos). Семінари є важливим каналом поширення результатів Open4UA й отримання зворотного зв’язку від української академічної спільноти та інших стейкхолдерів для спільного формування бачення розвитку відкритої науки в Україні.

Наукова бібліотека СумДПУ імені А. С. Макаренка:

Тренінги із самоархівування, консультації з приводу інформаційної підтримки освіти та наукових досліджень за вільним графіком. Очікуємо на вас 20–24 жовтня з 09.00 до16.00, кімн. 273 (відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення)

  • Консультації про використання ресурсів відкритого доступу у СумДПУ;
  • Консультації про використання наукометричних баз даних Scopus та Web of Science;
  • Контент платформи Research4Life для навчання та досліджень;
  • Консультації з пошуку якісної інформації для написання наукової роботи;
  • Електронні ресурси баз даних Bentham Science Publisher, ScienceDirect та SpringerLink;
  • День інформації. Нові документально-інформаційні ресурси бібліотеки для навчання та досліджень, 20–24 жовтня

Долучайтеся до руху Відкритого Доступу та приймайте участь у дискусіях на тему відкритого доступу в Україні та у світі.

Більше подій Тижня відкритого доступу за посиланням 

Матеріали про відкритий доступ до науки на сайті НБ СумДПУ:

Відкрита наука https://library.sspu.edu.ua/vidkryta-nauka/

Інституційний репозитарій СумДПУ імені А. С. Макаренка (eSSPUIR) https://repository.sspu.edu.ua/home

Академічна доброчесність https://library.sspu.edu.ua/akademichna-dobrochesnist-antiplagiat/

Академічна культура дослідника в освітньому просторі https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/2044

Тиждень відкритого доступу триватиме з 20 по 24 жовтня, однак усі охочі можуть проводити дискусії та інші заходи у будь-який зручний для них час протягом року.

Більше інформації про Міжнародний тиждень відкритого доступу можна знайти за посиланням.

17 жовтня минає 90 років від дня народження мовознавця лицарського гарту, невтомного борця проти зросійщення української мови, доктора філологічних наук, професора ОЛЕКСАНДРА ПОНОМАРІВА (1935–2020), який усе своє життя присвятив розвиткові та захисту української мови.

Його ставлення до української мови було не лише позицією мовознавця. Це була громадянська, світоглядна позиція, яку він палко захищав. Після Революції гідності 2014 року та початку російської агресії Пономарів особливо наполягав на повсюдному переході на українську в публічному просторі, освіті, медіа, державних установах.

«Я наголошую: для того щоб по всій Україні відродити українську мову, нам треба агресивно її захищати. Не боюся цього слова, бо з нас її вибивали століттями агресивно». О. Пономарів

Для багатьох саме він відкрив українську мову по-новому – не як суху систему правил, а як глибоке національне явище, носій культури, мислення й гідності.

«Українська мова не має бути «опцією». Вона має бути нормою – природною, щоденною, обов’язковою. Бо інакше не буде нас як народу». О. Пономарів

Пономарів О. Д. своїми авторитетами вважав діячів початку минулого століття – першого ідеолога українського націоналізму Миколу Міхновського та поета і публіциста Євгена Маланюка.

«Уся Україна україномовна, тільки в одних регіонах її менше придушували в імперській Росії та в Радянському Союзі, а в інших більше. Значна частина нашої території зросійщена, але там живуть українці: дві третини російськомовного населення – то зросійщені українці” О. Пономарів (інтерв’ю виданню Credo, 2010).

Олександр Данилович був автором понад 300 наукових, науково-популярних та науково-публіцистичних праць, присвячених історії й культурі української мови, проблемам нормативності мови засобів масової комунікації, українсько-грецьким мовно-літературним зв’язкам, теорії й практиці перекладу. Вчений – автор і редактор численних словників, підручників та навчальних посібників з української мови.

Його лицарське служіння українській мові триватиме в його справах. Його наукові праці ще довго залишатимуться еталонними. Його публіцистичні виступи ще довго не втрачатимуть свого значення. Його переклади завжди будуть прикладами мовної елегантності й вишуканості.

«Бути українцем – це не лише походження. Це щоденний вибір. І мова – в центрі цього вибору». О. Пономарів

Наукова бібліотека до 90-річчя від дня народження українського мовознавця підготувала віртуальну виставку «Особистості в історії України. Олександр Пономарів».

Щоб зберегти і розвивати спадщину великого Вчителя, плекаймо українську – розумно, грамотно, з любов’ю.

У Шведській академії в Стокгольмі 9 жовтня оголосили цьогорічного лавреата Нобелівської премії з літератури. Ним став угорський письменник Ласло Краснагоркаї. Премію присудили «за його захопливу та далекоглядну творчість, яка посеред апокаліптичного жаху підтверджує силу мистецтв».

«Ласло Краснагоркаї — великий епічний письменник у центральноєвропейській традиції, яка тягнеться від Кафки до Томаса Бернгарда і характеризується абсурдизмом і гротескною надмірністю. Але струн у його смичку більше, і незабаром він дивиться на Схід, приймаючи більш споглядальний, тонко вивірений тон. Результатом є низка робіт, натхненних глибокими враженнями, залишеними його подорожами до Китаю та Японії», — йдеться у заяві Нобелівського комітету.

Постмодерніст та прихильник України (Про Ласло Краснагоркаї та його творчість).

 

В другу неділю жовтня Україна відзначає День художника. Це свято тих, хто бачить світ яскравіше, хто здатен зупинити мить на полотні й передати емоцію кольором, штрихом, світлом, а також всіх, хто цінує мистецтво і культуру країни.

Святкування Дня художника України є важливим не тільки для творчої спільноти, але й для всього суспільства. Відзначення свята сприяє популяризації мистецтва, розвитку культури та взаємопідтримці серед представників творчих професій, зміцнює позиції українського мистецтва в світі.

Наукова бібліотека з метою визнання значення мистецтва у культурному розвитку України та ознайомлення з творчою діяльністю сучасних художників підготувала віртуальний мистецький колаж «Феєрія фарб Ольги Гайдамаки».

«Наша духовна культура багата традиціями, ворожіннями, оберегами. Це велика частина української духовної спадщини, яка пробуджує в душах українців генетичну пам’ять давньої віри. У своїх картинах я намагаюсь передати мою любов і захоплення духовною культурою предків, яка передусім була спрямована на гармонізацію душі й тіла, людини й космосу».

Ольга Гайдамака – українська художниця, лавреатка Міжнародної мистецької премії імені Архипа Куїнджі (2023), проілюструвала велику кількість художньої літератури. Працює над українською традиційною культурою: її містичними ритуалами, віруваннями, оберегами, надзвичайною красою вишиванки та багатством головних уборів. Традиційні українські костюми зачаровують мисткиню своєю надзвичайною красою, колоритом, багатством, тому вона хоче підкреслити це та зобразити їх гротескно ширше. У деяких картинах Ольги Гайдамаки можна впізнати відомих українців: Onuka, Соломію Крушельницьку, Ольгу Сумську, Богдана Ступку, Наталію Сумську, Ольгу Фреймут тощо.

Більш інформативно на сайті художниці