Author Archives: Борисенко Олександра


8 грудня вважається офіційною датою створення Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Шевченка.

Ці дата і назва назавжди вписані в історію державотворення. Адже саме в цей день, 155 років тому, у Львові відбувся перший загальний збір громадської організації. Впродовж десятиліть Товариство об’єднувало найкращих синів і дочок України під смолоскипом свободи.

«Просвіта» – більше, ніж громадська організація. Це спосіб життя і мислення кожного свідомого українця.

З діяльністю Товариства пов’язали себе видатні українці Іван Франко, Леся Українка, Микола Лисенко, Михайло Грушевський, Михайло Коцюбинський, Борис Грінченко, Юрій Федькович. у новітній історії України справу «Просвіти» продовжило Товариство української мови імені Тараса Шевченка, яке очолив Дмитро Павличко.

Наукова бібліотека підготувала історичний календар «Роль Товариства «Просвіта» в реалізації національної ідеї та самоідентифікації українців».

7 грудня у світі відзначають ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ХУСТКИ.

Одягнеш хустину і тисправжня жінка,
Бо ти з України і тиукраїнка.
А наша хустинажіноча прикраса
Із роду до роду, не втрачена часом.
Це витвір людини, це символ народу,
І хустка жіноча не вийде із моди.

Цей день має на меті об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження та відновлення українських традицій та популяризації вікових надбань, що є частиною української культурної спадщини.

Неймовірно розкішні та красиві хустини в народному стилі уквітчали сьогодні Наукову бібліотеку та СумДПУ імені А. С. Макаренка. Чарівні панянки університету приєдналися до яскравого флешмобу «Українська хустка: оберіг крізь віки та стильний аксесуар».

Умови заходу були такі: пов’язати українську хустку способом, що найбільше до вподоби; скласти сенкан (вірш у п’ять рядків). Тим самим учасниці продемонстрували різноманіття традиційних манер пов’язування хусток українками й локальних варіантів їх носіння.

Запрошуємо бажаючих приєднатися до бібліотечного флешмобу та розмістити у Facebook  свої світлини (відео) у хустці з хештегом #Українська_хустка#Бібліотека_СумДПУ.

Відроджуймо, поважаймо, пропагуймо наші українські традиції – генетичні скарби нашого народу.

Традиції – це наше минуле і майбутнє… Бережімо їх!

6 грудня вся Україна святкує День Збройних сил України!

Вітаємо зі святом сильних та непохитних українських воїнів! Воїнів – загартованих у найважчих боях, сміливих та наполегливих. Воїнів, якими пишаються в усі часи. Воїнів, які живуть честю, рішучістю та відвагою.

Сьогодні ЗСУ своєю сміливістю, стійкістю, професіоналізмом звели нанівець імперські плани росії та ціною власного життя продовжують здобувати свободу для мільйонів українців.

Дякуємо кожному, від чиєї майстерності, хоробрості, міцності духу і сталевої волі залежить подальша доля нашої країни, наших сімей, майбутнє наших дітей.

Дякуємо усім, хто одягнув військовий однострій, взяв у руки зброю і нищить нею запеклого ворога.

Ви гордість і надія нашого народу! Схиляємо голови перед вашим подвигом! 

Повертайтеся додому цілими і неушкодженими з Перемогою!

Слава вам, українські захисники та захисниці!

Слава Україні!

Згідно зі Стратегією розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» з 4 до 10 грудня 2023 року Український інститут книги проводить Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію «Національний тиждень читання». Мета цієї акції – консолідувати українське суспільство навколо читання як тренду.

Гасло Національного тижня читання-2023 – «БУТИ СВОЇМИ» – означає зв’язок між поколіннями, подолання віддалі (насправді – умовної) між відомими літераторами й читачами, а також розуміння досвіду тих голосів, які подібні виклики часу вже пройшли.

Промоція читання є важливим чинником розвитку людського потенціалу, адже читання – основа життя самобутньої освіченої нації, гарна ідея для дозвілля, необхідність на шляху професійного зростання і соціальної адаптації, збереження ментального здоров’я тощо.

З метою привернути увагу до українських книжок, популяризувати читання як життєву практику серед університетської спільноти та посприяти розвитку популярної літератури українською мовою Наукова бібліотека презентує:

Долучайтеся до Всеукраїнської акції!!!

Розкажіть про найбільш важливі для вас книги цього воєнного року, або про книги які стали особливо важливими для вас у Facebook https://www.facebook.com/librarysspu

використовуючи хештеги #тижденьчитання2023#бутисвоїми #Бібліотека_СумДПУ

Наукова бібліотека підготувала віртуальну біобібліографічну розвідку «Науковий внесок в бібліотечно-інформаційну науку» присвячену 80-річчю від дня народження видатної вченої в галузі бібліографознавства, книгознавства, документознавства Галини Миколаївни Швецової-Водки.

Її наукові здобутки дістали загальнодержавне й міжнародне визнання. Свої дослідження науковиця зосереджувала на питаннях історії та типології книгознавчих періодичних видань, типології книги, класифікації бібліографічних посібників, типології документа як об’єкта бібліографії, теорії документа і документознавства. Створила власну наукову школу як науковий керівник шістьох захищених кандидатських дисертацій. Науковий доробок охоплює понад 300 наукових, навчальних та навчально-методичних праць, у тому числі 4 монографії (із них 2 – у співавторстві), 2 авторські збірники статей, 13 навчальних посібників.

27 листопада Сумщина відзначає 100-річчя від дня народження визначного представника сучасної медицини, професора, доктора медичних наук, заслуженого лікаря України – Зиновія Йосиповича Красовицького.

Його ідеї збагатили медичну науку та практику і мають першочергове значення для вдосконалення шляхів профілактики і боротьби з інфекційними хворобами.

Красовицький Зиновій Йосипович – один з небагатьох практичних лікарів України, який все своє життя постійно займався науковою діяльністю, є автором 150 наукових праць, монографій та винаходів, які захищені авторськими свідоцтвами і патентами. Активно впроваджував у клінічну та епідеміологічну практику нові методи діагностики, лікування і профілактики інфекційних хвороб.

Рішенням Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року № 446-МР Зиновію Йосиповичу Красовицькому, за наполегливу сумлінну працю в галузі охорони здоров’я, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток медицини, присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».

Наукова бібліотека до 100-річчя від дня народження відомого земляка підготувала віртуальне краєзнавче досьє «Зиновій Красовицький – видатний медик Сумщини».

«… читач і сьогодні приходить до її творів по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру, адже ж вона створила цілу енциклопедію жіночої душі».

Дмитро Павличко

27 листопада в день народження видатної українки ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ літературний світ згадує творчі здобутки і «таємні сторони її душі».

У своїх творах Кобилянська звертає увагу на нову для тогочасної української літератури проблематику. Вона була людиною з європейським мисленням, її хвилювало питання емансипації – вважала його віянням часу, коли не лише проблеми особистого життя змушували жінку підняти голову і подивитися на світ по іншому. Кобилянська одна з перших в українській літературі звернулася до відображення жінок-інтелігенток, які прагнуть вирватися з міщанського середовища. І при всьому тому вона залишалася справжньою жінкою.

Поряд із давно усталеним і звичним світом чоловіків несміливо, бо вперше, проступає жінка з повноцінним особистісним світовідчуттям, з багатим внутрішнім світом, наділена відкритим розумом, щирим серцем, волею та правом на щастя, дарованими їй життям.

«Ольга Кобилянська – дуже несподівана для української літератури зламу ХІХ–ХХ століть. Від нескінченних жінок-селянок – дівчат, молодиць, покриток, кумась, свекрух, невісток – її героїні відрізнялися не тільки своєю інтелігентністю, емансипованістю, нескінченними пошуками ідеалу…»

Соломія Павличко

Перед читачем розгортаються – крізь призму світобачення головної героїні твору – сцени життя і побуту різних прошарків тогочасної буковинської інтелігенції, постають її представники – і ті, хто замислюється над проблемами соціального буття, і такі, що за своєю внутрішньою суттю є ретроградами, виразниками заскорузлості й регресу в суспільному житті.

Наукова бібліотека до 160-річчя від дня народження видатної української письменниці підготувала:

27 листопада народився український письменник Сумщини, поет, перекладач, член Національної спілки письменників України, журналіст – ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ ВЕРТІЛЬ.

Секрет творчого успіху письменника – писати з душею та думкою. Він – автор поетичних збірок, сповнених теплої, душевної та миролюбної лірики, без закликів, неспокою чи суєти.

Поезія – це мудрість, одна справа писати, а інша – виносити це на люди. Потрібно бути максимально обережним у виборі кожного слова, пам’ятаючи про велику відповідальність.

О. Вертіль

Письменник – лауреат літературних премій: імені Пилипа Рудя, імені Олександра Олеся, імені Василя Мисика. Його вірші перекладено багатьма мовами світу.

У творчості ми – немов бджоли, які часто кружляють над безліччю квіток у пошуку власної. Вважаю, свою квітку я уже віднайшов, і це – головне.

О. Вертіль

До ювілейної дати сумського письменника Наукова бібліотека презентує віртуальну виставку-портрет «Я поет і більш нічого…».

Вітаємо Олександра Васильовича Вертіля з 65-річчям!!! Від щирого серця бажаємо  міцного здоров’я, щастя, душевного тепла й родинного затишку, мирного неба й творчої наснаги на багато-багато років, здійснення заповітних мрій.
З роси й води Вам, дорогий ювіляре!