Уся велич, сила і слава українського народу втілена у нашій мові та культурі, у кожному нашому слові, поезії, пісні, заклику до бою.

27 жовтня в Україні відзначається День української писемності та мови. Свято започатковане 1997 року Указом Президента «на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

Мова – найбільше надбання кожного народу, невичерпна скарбниця його звичаїв, традицій і духовного життя та беззаперечний доказ національної самобутності.

Упродовж багатьох століть українську мову забороняли та намагались викорінити, а над носіями вчиняли геноцид. Особливо важливим свято стає зараз – у дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Знання української мови та спілкування нею у повсякденному житті засвідчує нашу громадянську ідентичність, захищає інформаційний простір й укріплює зв’язок поколінь.

Мова – це одна з найголовніших ознак нації. Українська – мова вільних людей, людей, які мають громадянську гідність та цінність, які віддані рідній землі.

Тому мова має значення!

Українська мова – національний феномен, адже вона має непереборну силу об’єднувати народ. Україна стоїть і тому, що ворогу не вдалося знищити нашу мову.

Мова – це цінність, ідентичність та коріння, яке єднає і гуртує українців. Вона охоплює всі суспільні простори. Освіта, наука, мистецтво, театр, побутова культура пов’язані з мовним вихованням, мовною політикою. Мова є одним із найважливіших засобів формування патріотичних почуттів, гордості за свій народ, вона є виявом національної культури.

В Науковій бібліотеці університету з нагоди Дня української писемності та мови традиційно стартує Тиждень мови. Пропонуємо вашій увазі заходи, спрямовані на розкриття  чарівного світу рідного слова:

• Онлайн вікторина «Сучасна українська мова: самобутність, система, норма»
• Віртуальна виставка «Сильна мова – успішна держава»
• Подкаст: мовний інтерактив «Спілкуймося українською разом!»
• Подкаст: лепбук «Українська мова – мова єднання»
• Інформаційна довідка «Історичний ракурс українського правопису»
• Віртуальна інформаційна сторінка «Суспільно-географічний погляд на мовну ситуацію в Україні»
• Бібліографічний огляд літератури «Риторика. Культура красномовства. Ділова комунікація»
•  Презентація «Українська мова: плекаймо своє!». Частина 1
• Презентація «Українська мова: плекаймо своє!». Частина 2
• Презентація «Репресована мова»
• Тематична виставка літератури «Самостійна, незалежна, і багата і безмежна – мова українська» (абонемент наукової літератури – 113 аудит.)

Незмінною традицією пошанування української писемності та мови є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.

Він проводиться щороку і вже став найбільшим україномовним флешмобом, який об’єднує українців і знавців української мови по всьому світу.

Цьогоріч рідіодиктант відбудеться 27 жовтня об 11:00. Авторка тексту – письменниця Євгенія Кузнєцова. Читатиме текст акторка Наталія Сумська.

Сумський педагогічний традиційно запрошує всіх, кому небайдуже рідне слово, хто вболіває за його зміцнення, поширення й утвердження на всіх суспільних просторах долучитися до найбільшого україномовного флешмобу.

Чекаємо на вас 27 жовтня о 10.45 в укритті Університету.

Зі святом, дорогі українці! З Днем української писемності та мови!

І пам’ятаймо, що «Слава Україні!» так сильно лунає тільки українською!!!

Володимир Лис – знакове і важливе ім’я для сучасної української літератури. Журналіст, прозаїк і драматург добре знаний в Україні, його твори перебувають у полі зору читачів та критиків.

Володимира Лиса називають майстром художнього слова і метром української літератури. Він – професіонал, літератор зі стажем, чиє ім’я, поза сумнівом, закарбоване на скрижалях української літератури, йде на поклик правди, маючи щастя і талант втілювати в слові долю України.

Володимир Лис – не новачок на теренах української літератури. Писав вірші, новели, потім захопився драматургією, а потім остаточно визначився, що його покликання – це проза.

Він автор романів «Айстри на зрубі», «Романа», «Маска», «Продавець долі», «І прибуде суддя», «Камінь посеред саду», «Острів Сильвестра», «Століття Якова», «Графиня», «Жінка для стіни», «Іван та Чорна Пантера», «Соло для Соломії», «Щоденники Ієрихар», «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї»; повісті «Там за порогом»; п’єси «Господар нашого двору». Побачили світ книги «Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте» та повість-есе «Таємна кухня погоди» (книга народного синоптика).

Тричі ставав лауреатом конкурсу «Коронація слова» (за 2000, 2001, 2003 роки); були відзначені романи «Романа», «Маска», «Жінка для стіни», «Графиня». 2007 року став переможцем першого Всеукраїнського конкурсу радіоп’єс «Відродимо забутий жанр» – визнання здобула п’єса «Полювання на брата». Дипломом четвертого конкурсу радіоп’єс відзначено п’єсу «Коровайниця». 2008 року здобув Гран-прі конкурсу «Коронація слова» за роман «Острів Сильвестра». 2010 року став володарем «Гранд-Коронації» тільки для переможців десяти попередніх конкурсів з романом «Століття Якова».

Твори Володимира Лиса пульсують океаном емоцій, поезією почуттів. Це своєрідна психотерапія, яка допомагає на деякий час відгородитися від однієї реальності і перенестися в іншу, літературну, мистецьку, культурну, цікавішу.

Наукова бібліотека підготувала віртуальну виставку творів «Художній світ Володимира Лиса: традиційність помножена на сенсацію».

Наукова бібліотека запрошує університетську спільноту на

ДЕНЬ ІНФОРМАЦІЇ

«Нові документально-інформаційні ресурси бібліотеки для навчання та досліджень»

До вашої уваги відкритий перегляд нових надходжень навчальної, навчально-методичної, наукової літератури від провідних вітчизняних видавництв.

На експозиції представлено понад 100 примірників. Захід організовано в межах Міжнародного тижня відкритого доступу (Open Access Week).

Чекаємо вас 20-24 жовтня 2025 року у Залі інформаційних технологій Наукової бібліотеки (к. 273). 

21 жовтня у світі відзначають Міжнародний день академічної доброчесності. Академічна доброчесність – це не просто концепція, це основа якісної освіти та формування свідомого суспільства, яка базується на п’яти ключових цінностях: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність та відвага до дій.

Стаття 42 Закону України «Про освіту» визначає академічну доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Академічна доброчесність – невід’ємна складова освітнього процесу на всіх рівнях здобуття освіти, що формує відповідальний підхід до навчання, викладання та наукової діяльності.

Дотримання академічної доброчесності – це крок до якості вищої освіти, це не лише питання етики, а й шлях до сталого розвитку нашого суспільства.

Зважаючи на актуальність всебічного використання принципів академічної доброчесності, Наукова бібліотека підготувала:

• подкаст: інформаційну годину «Академічна культура. Академічна доброчесність. Академічна комунікація»
• віртуальні виставки:

«Академічна культура дослідника в освітньому просторі»

«Періодика СумДПУ імені А. С. Макаренка як складова наукового розвитку»

«Масмедіа: розумно споживати інформацію»

• віртуальний інформ-реліз «Авторське право: цивільно-правовий захист та охорона»
• матеріали на сайті Наукової бібліотеки:

«Академічна доброчесність»

«Академічне письмо»

«Відкрита наука»

• тематичні виставки: «Академічна доброчесність як складова забезпечення якості вищої освіти», «Медіаграмотність – вимога часу: дізнайся, подумай, перевір!» (експонуються на абонементі наукової літератури – 113 аудит.).

Разом дотримуймося принципів академічної доброчесності та формуймо майбутнє України через відповідальне навчання та викладання!

З 20 по 24 жовтня 2025 року у світі відзначатиметься Міжнародний тиждень відкритого доступу (Open Access Week) – захід, спрямований на заохочення відвертої розмови про те, як у часи викликів та постійних змін спільноти можуть розвивати і поширювати знання, щоб відкритий доступ став новою нормою в науковій діяльності та дослідженнях.

Тиждень відкритого доступу – це можливість поєднати глобальний імпульс до відкритого обміну знаннями з просуванням політичних змін і подоланням соціальних проблем, які впливають на кожного з нас. До участі в події, заснованій SPARC в 2008 році разом із партнерами зі студентської спільноти, щороку залучаються багато людей, інституцій та організацій в усьому світі.

Гасло заходу 2025 року – «Who Owns Our Knowledge?» («Кому належать наші знання?).

Наукова бібліотека СумДПУ підтримує ідеї Міжнародного тижня відкритого доступу та пропонує університетській спільноті долучитися до заходів: 

20 жовтня о 16.00 вебінар «Роль штучного інтелекту у створенні та використанні відкритої наукової інформації» (організатор бібліотека КПІ)
Ключові аспекти вебінару:

• як ШI може допомогти у створенні, аналізі та поширенні відкритих наукових даних;
• які інструменти та технології вже використовуються у міжнародній науковій спільноті;
• як інтегрувати ШI у наукову роботу для підвищення ефективності досліджень та прозорості результатів;
• практичні приклади поєднання відкритої науки та штучного інтелекту.

Вебінар буде корисним для дослідників, науковців, студентів, бібліотекарів та всіх зацікавлених у розвитку відкритої науки, сучасних інструментів ШI та підвищенні прозорості наукової діяльності в Україні.

Доповідач: Бьянка Крамер (Bianca Kramer), виконавчий директор Барселонської декларації з відкритої наукової інформації та представниця проєкту Sesame Open Science.

Мова проведення заходу англійська (передбачено переклад презентації та сесії запитань-відповідей);

Місце проведення: платформа Zoom (посилання усі зареєстровані учасники отримають на свою е-пошту. Участь у вебінарі безоплатна.)
Реєстрація: https://tinyurl.com/38w4jvx2

Серія заходів від Державної науково-технічної бібліотеки України, Наукової бібліотеки НаУКМА, ТОВ Академія Цифрового Розвитку:

20 жовтня, 11:00–12:30 – вебінар «Відкритий доступ та відкрита наука – як все починалось і куди йдемо?»

Доповідач: Тетяна Ярошенко, канд. іст. наук, доц., заст. дир. ДНТБУ.

20 жовтня о 12:30–14:00 – вебінар «Відкритий доступ та відкрита наука: Практичні поради щодо публікації статей і подання заявок на фінансування наукових проєктів»
Доповідач: Ірина Кучма, менеджерка програми Відкритий доступ, EIFL.

21 жовтня о 10:30–11:30 – вебінар «Анонімізація даних. Використання відкритого програмного продукту Amnesia»
Доповідач: Світлана Чуканова, канд. пед. наук, в. о. директора Наукової бібліотеки НаУКМА.

24 жовтня об 11:00–12:30 – вебінар «Блокчейн та блокчейн-аналітика: відкриті дані для досліджень»
Доповідач: Тетяна Дмитренко, д-р екон. наук, ст. дослідниця, гол. правління ГО «Українська сучасна цифрова наука».

Усі вебінари відбуватимуться онлайн за єдиним посиланням Zoom

22–23 жовтня IV Міжнародна онлайн-конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2025»
Організатори: Державна науково-технічна бібліотека України спільно з TIB – Лейбніцьким інформаційним центром науки та технологій університетської бібліотеки Ганновера (Німеччина), за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Четверта Міжнародна наукова конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2025» має на меті активізувати діалог між зацікавленими сторонами щодо ефективного впровадження відкритої науки в Україні. Під час заходу обговорюватимуться ключові виклики, зокрема забезпечення сталого та безперебійного доступу до науково-дослідної інфраструктури, відкритий доступ до результатів досліджень, удосконалення системи оцінювання наукової діяльності та адаптація національної політики до вимог і практик Європейського Союзу у сфері відкритої науки, включаючи стандарти обміну дослідницькими даними.

Конференція слугуватиме відкритим простором для професійного обміну досвідом, ідеями та передовими практиками. Вона створює можливість для міжсекторального та міждисциплінарного діалогу між науковцями, політиками, представниками інфраструктур, інноваторами та розробниками політик. За підсумками заходу очікується посилення співпраці, формування нових партнерств та напрацювання спільного бачення щодо інтеграції української науки у Європейський дослідницький простір через механізми відкритої науки та інновацій.

Тези конференції будуть опубліковані у спеціальному випуску електронного науково-практичного журналу «Відкрита наука та інновації» https://journal.dntb.gov.ua/osi

Вебінари від компанії Clarivate:

23 жовтня о 10:15–11:15 «Аналіз відкритої науки України ресурсами Clarivate»

Ключові аспекти вебінару:
Тема цьогорічного тижня відкритого доступу Кому належать наші знання? Звісно знання належать суспільству, а от можливість використовувати їх може бути обмежена. На вебінарі мова йтиме про відкритий доступ, що це означає на практиці, чому публікації можуть бути платними для авторів, наскільки часто це зустрічається, як змінюється публікаційний ландшафт України, Які установи більш «відкриті». Про нові недоброчесні практики, що використовують відкритий доступ та генеративні сервіси. І лише трішки про нову базу на платформі Web of Science – Research Commons. Ваші запитання за темою вебінару, з реєстраційних анкет не залишаться без відповіті.
Реєстрація

30 жовтня о 10:15–11:15 «Представляємо Research Commons – нова база на платформі Web of Science»

Ключові аспекти вебінару:
Ефективніше досліджуйте за допомогою Research Commons, колекції журнальних публікацій з відкритих джерел, яка розміщена поряд із селективною, курованою колекцією Web of Science Core Collection на платформі Web of Science. Приєднуйтесь до нас, щоб дізнатися більше про нову базу даних, яка додає на 21% більше журнального контенту до ваших досліджень. У цьому вебінарі ми продемонструємо, як ви можете:

Досліджувати більше досліджень з країн Глобального Півдня та соціальних і гуманітарних наук;
Пріоритезувати якість або широту охоплення залежно від ваших потреб у пошуку досліджень;
Швидше встановлювати зв’язки між концепціями завдяки ширшій мережі цитування.
Реєстрація

28 жовтня о 16.00–18.00 4-й Семінар з формування національного консенсусу щодо відкритої науки проєкту Open4UA (Національний університет «Львівська політехніка»)
В межах четвертого семінару команда проєкту Open4UA презентує:

• рекомендації щодо впровадження принципів CoARA у політики та практики оцінювання проєктів національними фундаторами науки;
• відкриту базу даних проєктів, профінансованих НФДУ;
• рекомендації щодо державної атестації ЗВО на основі принципів відкритої науки;
• звіт з гармонізації реформ, пов’язаних з відкритою наукою та розвитком оцінювання досліджень з національним законодавством.

Семінар відбудеться онлайн на платформі Zoom. До участі у заході запрошуються представники української академічної спільноти, органів державної влади, місцевого самоврядування та усі зацікавлені (потрібна реєстрація). Також буде організована пряма трансляція семінару на Facebook.
Цей захід є четвертим із серії шести онлайнових семінарів проєкту Open4UA (співфінансується ЄС в межах програми Erasmus+), які відбуваються щопівроку і покликані стати платформою для формування всеукраїнської мережі експертів та ентузіастів відкритої науки та сприяння прогресу в цьому напрямку (записи попередніх семінарів доступні на YouTube-каналі проєкту https://www.youtube.com/@Open4UA/videos). Семінари є важливим каналом поширення результатів Open4UA й отримання зворотного зв’язку від української академічної спільноти та інших стейкхолдерів для спільного формування бачення розвитку відкритої науки в Україні.

Наукова бібліотека СумДПУ імені А. С. Макаренка:

Тренінги із самоархівування, консультації з приводу інформаційної підтримки освіти та наукових досліджень за вільним графіком. Очікуємо на вас 20–24 жовтня з 09.00 до16.00, кімн. 273 (відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення)

• Консультації про використання ресурсів відкритого доступу у СумДПУ;
• Консультації про використання наукометричних баз даних Scopus та Web of Science;
• Контент платформи Research4Life для навчання та досліджень;
• Консультації з пошуку якісної інформації для написання наукової роботи;
• Електронні ресурси баз даних Bentham Science Publisher, ScienceDirect та SpringerLink;
• День інформації. Нові документально-інформаційні ресурси бібліотеки для навчання та досліджень, 20–24 жовтня

Долучайтеся до руху Відкритого Доступу та приймайте участь у дискусіях на тему відкритого доступу в Україні та у світі.

Більше подій Тижня відкритого доступу за посиланням 

Матеріали про відкритий доступ до науки на сайті НБ СумДПУ:

Відкрита наука https://library.sspu.edu.ua/vidkryta-nauka/

Інституційний репозитарій СумДПУ імені А. С. Макаренка (eSSPUIR) https://repository.sspu.edu.ua/home

Академічна доброчесність https://library.sspu.edu.ua/akademichna-dobrochesnist-antiplagiat/

Академічна культура дослідника в освітньому просторі https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/2044

Тиждень відкритого доступу триватиме з 20 по 24 жовтня, однак усі охочі можуть проводити дискусії та інші заходи у будь-який зручний для них час протягом року.

Більше інформації про Міжнародний тиждень відкритого доступу можна знайти за посиланням.

17 жовтня минає 90 років від дня народження мовознавця лицарського гарту, невтомного борця проти зросійщення української мови, доктора філологічних наук, професора ОЛЕКСАНДРА ПОНОМАРІВА (1935–2020), який усе своє життя присвятив розвиткові та захисту української мови.

Його ставлення до української мови було не лише позицією мовознавця. Це була громадянська, світоглядна позиція, яку він палко захищав. Після Революції гідності 2014 року та початку російської агресії Пономарів особливо наполягав на повсюдному переході на українську в публічному просторі, освіті, медіа, державних установах.

Для багатьох саме він відкрив українську мову по-новому – не як суху систему правил, а як глибоке національне явище, носій культури, мислення й гідності.

Пономарів О. Д. своїми авторитетами вважав діячів початку минулого століття – першого ідеолога українського націоналізму Миколу Міхновського та поета і публіциста Євгена Маланюка.

Олександр Данилович був автором понад 300 наукових, науково-популярних та науково-публіцистичних праць, присвячених історії й культурі української мови, проблемам нормативності мови засобів масової комунікації, українсько-грецьким мовно-літературним зв’язкам, теорії й практиці перекладу. Вчений – автор і редактор численних словників, підручників та навчальних посібників з української мови.

Його лицарське служіння українській мові триватиме в його справах. Його наукові праці ще довго залишатимуться еталонними. Його публіцистичні виступи ще довго не втрачатимуть свого значення. Його переклади завжди будуть прикладами мовної елегантності й вишуканості.

Наукова бібліотека до 90-річчя від дня народження українського мовознавця підготувала віртуальну виставку «Особистості в історії України. Олександр Пономарів».

Щоб зберегти і розвивати спадщину великого Вчителя, плекаймо українську – розумно, грамотно, з любов’ю.

У Шведській академії в Стокгольмі 9 жовтня оголосили цьогорічного лавреата Нобелівської премії з літератури. Ним став угорський письменник Ласло Краснагоркаї. Премію присудили «за його захопливу та далекоглядну творчість, яка посеред апокаліптичного жаху підтверджує силу мистецтв».

«Ласло Краснагоркаї — великий епічний письменник у центральноєвропейській традиції, яка тягнеться від Кафки до Томаса Бернгарда і характеризується абсурдизмом і гротескною надмірністю. Але струн у його смичку більше, і незабаром він дивиться на Схід, приймаючи більш споглядальний, тонко вивірений тон. Результатом є низка робіт, натхненних глибокими враженнями, залишеними його подорожами до Китаю та Японії», — йдеться у заяві Нобелівського комітету.

Постмодерніст та прихильник України (Про Ласло Краснагоркаї та його творчість).