Author Archives: Борисенко Олександра


Живе людина – для мети,
Хай терном стеляться дороги….
А ми на вогнища тривоги
Міняєм спокій темноти…

Михайло Осадчий(1936–1994) – український журналіст і письменник, поет, і прозаїк, доктор філологічних наук. Дисидент, політичний в’язень СРСР, один із засновників Української асоціації незалежної творчої інтелігенції. Народився в селі Курмани Недригайлівського району на Сумщині.

Україно, зозульні діброви,
Україно, далеко єси…
Україно, яка ж ти чудова,
Усміхнись у серпанку краси.

Творчість письменника-публіциста лише за незалежності України потрапила до читацької аудиторії. Літературна діяльність М. Осадчого отримала чергове підтвердження світового визнання 1992 року: Міжнародний біографічний центр у Кембриджі присудив письменникові звання «Людина року 1991/92» та удостоїв престижного призу «Нагороди XX віку за значні досягнення».

За художньо-документальну повість «Більмо» Михайла Осадчого прийняли в почесні члени міжнародної письменницької організації ПЕН-Клуб (Швейцарська секція), нагородили літературною премією ім. І. Франка фундації Антоновичів у Чикаго. Вона була видана українською і перекладена англійською, французькою, німецькою, іспанською, китайською мовами.

Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб’язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.

Михайло Осадчий

До 90-річчя від дня народження українського письменника Наукова бібліотека підготувала віртуальну літературну візитку «Цей вічний нескорений дух. Михайло Григорович Осадчий».

Маємо важливе повідомлення для наукової спільноти СумДПУ імені А. С. Макаренка!

У березні 2026 року Сумський державний педагогічний університет підписав декларацію про приєднання до консорціуму EIFL-Україна (Electronic Information for Libraries).

Консорціум EIFL-Україна є добровільним об’єднанням українських ЗВО та наукових установ, які прагнуть отримати організований доступ до електронних наукових ресурсів, офіційним координатором якого виступає Державна науково-технічна бібліотека України (ДНТБ України).

Місія EIFL-Україна полягає у сприянні трансформації наукової та освітньої екосистеми України шляхом забезпечення доступу до електронних інформаційних ресурсів, розвитку відкритої науки та підтримки професійного зростання дослідників і бібліотекарів через навчання, співпрацю та інновації.

Членство в Консорціумі EIFL-Україна дозволить університетській спільноті:

  • забезпечити безперешкодний та безкоштовний доступ до верифікованого наукового контенту для проведення якісних досліджень, підвищення кваліфікації наукових кадрів та обміну знаннями;
  • отримати можливість публікувати статті у журналах відкритого доступу без сплати APC (Article Processing Charges):
    Щоб знайти відповідний журнал, скористайтесь оновленим переліком 2026 року або безпосередньо перейдіть на офіційну сторінку EIFL  за детальною інформацією щодо отримання звільнення від оплати або знижки на APC для вашої публікації.
    Для отримання пільгових умов під час подання статті важлво:

    • коректно вказати афіляцію з українською установою;
    • обрати Україну як країну авторства.

    Це надзвичайно важлива ініціатива, яка підтримує українську науку в умовах глобальних викликів.

Завдяки участі у Консорціумі науковці університету поступово отримуватимуть доступ до колекцій е-ресурсів.
Найближчим часом чекайте на анонси про організацію доступів до ліцензованих електронних ресурсів за сприяння EIFL-Україна.

Запрошуємо науковців, викладачів та здобувачів СумДПУ на онлайн-вебінар від команди StrikePlagiarism.com «Виявлення ШІ-контенту та нові можливості звіту подібності»

Захід відбудеться 02 квітня 2026 року о 16:00
Під час вебінару:

  • Огляд нових можливостей Звіту подібності
  • Виявлення контенту, згенерованого ШІ – принципи роботи модуля, ризики зловживання та рекомендації щодо інтерпретації результатів 
  • Закон України «Про академічну доброчесність» та його практичне застосування у закладах вищої освіти
  • Політика впровадження ШІ – міжнародний досвід, етичні критерії та рекомендації 
  • Практичні кейси аналізу звітів StrikePlagiarism.com
  • Q&A сесія – відповіді на найактуальніші питання учасників

Вебінар орієнтований на:

  • Викладачів, які підтримують високі стандарти академічної чесності та інтегрують сучасні технології в освітній процес.
  • Студентів, які хочуть краще розуміти можливості та ризики використання ШІ у навчальній діяльності.
  • Користувачів та адміністраторів системи StrikePlagiarism.com, які прагнуть покращити роботу з інструментами для перевірки текстів і новими функціями системи.

Пряма трансляція на YouTube
Підключитись

7 квітня 2026 року запрошуємо наукову спільноту СумДПУ імені А. С. Макаренка взяти участь у ІІІ Міжнародній науковій конференції «Штучний інтелект у науці та освіті» (III International Scientific Conference «Artificial Intelligence in Science and Education») (AISE 2026).

Конференція фокусується на інтеграції технологій ШІ в наукове середовище, економіку та освітні практики.

Напрями конференції:

  • ШІ в освіті
  • ШІ в науці
  • ШІ в економіці
  • Нейронні мережі та машинне навчання

Деталі проведення:
Формат проведення: гібридний;
Мови заходу: українська, англійська;
Реєстрація до 3 квітня 2026 року (не передбачає обов’язкового надсилання матеріалів)

Більше інформації про захід та публікаційні можливості на сайті конференції https://sites.google.com/view/aise-2026

Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Поезія єднає. Справжня поезія – безсмертна. Щоб висловити подяку всім поетам на Землі, щороку 21 березня людство відзначає ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ.

Поезія… Зміст цього слова кожен з нас розуміє по – своєму: – це найважливіше культурне явище, це всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими, це головний засіб самоствердження і дієвий важіль творчості і прогресу.

Вважається, що найперші вірші були написані задовго до нашої ери, понад 4 тисячі років тому. Початок поетичної мови сягає корінням в Античність і продовжується до сьогодні. Гомерівські «Іліада» та «Одіссея», «Божественна комедія» Данте, «Наука кохання» Публія Овідія, Вергілієва «Енеїда», «Оди» Квінта Горація Флакка, «Рубаї» Омара Хаяма.

Кожна нація має своїх поетів: у німців це – Йоґан Вольфган Ґете, Бертольд Брехт, Генріх Вагнер, Генріх Гейне, Герман Гессе, Пауль Флемінг, Фрідріх Шиллер та інші; у французів – Гійом Аполлінер, Шарль Бодлер, Артюр Рембо, Франсуа Війон, Віктор Гюго, Жен-Батист Руссо; в англійців – Вільям Шекспір, Джорж Ґордон Байрон, Шарлотта Бронте, Томас Стернз Еліот; Шотландія має Роберта Бернса; Америка гордиться Волтом Вітменом.

Український поетичний канон не менш величний, він вибудуваний на творчості Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Лесі Українки, Богдана-Ігоря Антонича, Євгена Маланюка, Олександра Олеся, Василя Стуса, Ліни Костенко, Сергія Жадана та інших видатних майстрів слова, які формують нашу ідентичність сьогодні.

Український інститут книги втретє ініціює проведення Національного тижня читання поезії. Акція триватиме з 16 по 22 березня 2026 року під знаковою назвою «Золотий гомін». Гасло запозичене з поеми Павла Тичини, чиї слова про незламну волю, світло та надію залишаються актуальними й через століття. Наукова бібліотека активно долучається до цієї просвітницької події та підготувала:

Об’єднаймося навколо поетичного тижня читання, щоб віднайти близькі своєму серцю рядки, відкрити нові імена та тексти, а головне – почитати поезію та розділити між собою трохи світла.

Відчуймо «Золотий гомін» українського слова! 

Медицина надзвичайних ситуацій, перша медична допомога – це комплекс найпростіших медичних заходів, виконуваних на місці події або поблизу нього при нещасному випадку з використанням підручних засобів, у порядку само- та взаємодопомоги. Медицина надзвичайних ситуацій вміщує основні положення з організації медичного забезпечення населення в умовах ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного, техногенного та соціального та політичного походження. Медицина надзвичайних ситуацій стосується основних положень міжнародного гуманітарного права, організації та функціонування Державної служби медицини катастроф, основних принципів організації лікувально-евакуаційного, санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення в умовах ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Аналітичний аналіз наукової літератури, що охоплює дослідження сучасних підходів та особливості щодо надання невідкладної медичної допомоги в сучасних умовах представлено у бібліографічному огляді літератури «Медицина надзвичайних ситуацій. Перша медична допомога».

Висловлюємо глибоку вдячність Даріушу Владиславу Скальському – польському і українському педагогу, доктору габілітованих педагогічних наук, кандидату наук із фізичної культури, інженеру, віцепрезиденту Польського товариства наук. Завдяки його добрій волі фонд Наукової бібліотеки Сумського педагогічного університету поповнився особливими виданями:

Pedagogika i kultura fizyczna – współczesne spojrzenie = Педагогіка та фізична культура – сучасний погляд : монографія (Skalski, D. W., Tsyhanovska, N., & Kindzer, B., 2025).

Kultura fizyczna i pedagogika: nauka, wyzwania i praktyka = Фізична культура та педагогіка – наука, виклики та практика : монографія (Skalski, D. W., Tsyhanovska, N., & Kindzer, B., Semenog O. (konsultant naukowy), 2025).

Кожне з цих видань є результатом масштабного міжуніверситетського проєкту, що об’єднав наукову думку Поморської вищої школи в Старогарді-Гданському, Харківської державної академії культури, Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. У монографіях акумульовано передові методики викладання та виклики, з якими стикається сучасна педагогічна наука в умовах глобальних змін. Педагогіка та фізична культура – це нерозривний тандем, що формує фундамент здоров’я, безпеки та сталого розвитку всього суспільства. Пишаємось, що серед авторського колективу – наші науковці: Олена Семеног, Дмитро Балашов, Діана Бермудес, Марина Бойченко, Ірина Проценко, Аліна Сбруєва.

Така продуктивна співпраця доводить, що для справжньої науки не існує кордонів, а спільні проєкти відкривають нові горизонти для розвитку обох країн.

Окремих слів варте біобібліографічне видання «Służba ludziom i nauce .: Dariusz Władysław Skalski (do 65. rocznicy urodzin) (Tsyhanovska, N., & Khyzhna, O., 2025), яке документує внесок видатного дослідника в розвиток спільного наукового простору. Це літопис служіння науці, що надихає молодих вчених на власні звершення.

На особливу повагу заслуговує допомога вченого українцям. У часи випробувань він простягнув руку підтримки, надаючи не лише професійну, матеріальну, але й моральну допомогу. Даріуш Владислав Скальскі організовує стажування, консультує, керує проєктами, сприяє інтеграції України у міжнародну академічну спільноту.

Щиро дякуємо пану Даріушу за безцінний внесок у розвиток нашої книгозбірні та невтомну підтримку української освіти. Подаровані видання вже чекають на своїх читачів. Запрошуємо викладачів, студентів та молодих науковців ознайомитися з передовим міжнародним досвідом, що втілений на сторінках цих книг.

Маємо приємну новину для тих, хто цінує інтелектуальну літературу та українське слово! Музей сучасного українського мистецтва Корсаків передав в дар бібліотеці знакове видання – книгу Ігоря Гургули «Лоза Святого Симеона».

«Лоза Святого Симеона» – літературно-критичне дослідження, присвячене життю та творчому всесвіту видатного українського письменника, журналіста і громадського діяча Івана Корсака.

Висловлюємо щиру вдячність за просвітницьку ініціативу, небайдужість і цінний подарунок!  Радіємо, що маємо можливість доторкнутися до справжнього мистецтва слова та думки.