Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений Перелік наукових фахових видань України категорії «Б». Включені до Переліку видання вважаються фаховими з 1 червня 2026 року до 1 червня 2029 року.

Цього року формування категорії «Б» відбулося на засадах оновлених критеріїв. Нові правила, прописані у Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, суттєво підвищують планку для наукових журналів, акцентуючи увагу на прозорості редакційних процесів, дотриманні видавничої етики, об’єктивності рецензування, забезпеченні відкритого доступу та верифікації всієї інформації на вебресурсах видань.суттєво підвищують планку для наукових журналів, акцентуючи увагу на прозорості редакційних процесів, дотриманні видавничої етики, об’єктивності рецензування, забезпеченні відкритого доступу та верифікації всієї інформації на вебресурсах видань.

При формуванні Переліку було враховано наступні вимоги:

• наявність DOI для кожної статті та коректність переходу на сторінку статті;
• відповідність складу редакційної колегії заявленому науковому профілю видання;
• достовірність дат надходження, прийняття і публікації статей;
• прозорість фінансової політики, зокрема інформації про оплату за публікацію;
• наявність українського та англійського інтерфейсів вебсайту з однаковим змістом;
• прозорість процедури рецензування;
• політики академічної доброчесності та публікаційної етики;
• порядок розгляду скарг, внесення виправлень і ретракції;
• політика щодо використання штучного інтелекту;
• відповідність заявлених спеціальностей фактичній тематиці видання;
• функціонування вебсайту за захищеним протоколом HTTPS;
• повнота метаданих статей, зокрема ORCID, ISSN, ліцензій відкритого доступу та дат редакційного процесу.

Вагоме досягнення науковців СумДПУ імені А. С. Макаренка: одразу 11 університетських журналів увійшли до оновленого Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б»). Це рішення підтверджує високий професіоналізм наших редакційних колегій, відповідність публікацій сучасним академічним стандартам та стає потужним імпульсом для подальшого розвитку наукового потенціалу університету.

Видання СумДПУ імені А. С. Макаренка, що увійшли до Переліку:

Науки про Землю та навколишнє середовище (Додаток 5)

• Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки

Розвиток людського капіталу, соціальні науки та журналістика (Додаток 12)

• Фізико-математична освіта
• Освіта. Інноватика. Практика
• Наукові записки СумДПУ. Географічні науки
• Олімпійський та паралімпійський спорт
• Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія
• Актуальні питання природничо-математичної освіти

Економічні перетворення, бізнес та адміністрування (Додаток 13)

• Цифрова економіка та економічна безпека

Гуманітарні науки та мистецтво (Додаток 15)

• Слобожанські мистецькі студії
• Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія
• Консенсус

Оновлений Перелік покликаний оптимізувати систему академічної комунікації. Він забезпечує авторів прозорими вимогами до публікацій, відкриває додаткові перспективи для апробації робіт молодих дослідників, визначає вектори вдосконалення для редколегій та підвищує рівень суспільної й державної довіри до вітчизняної науки.

Інноваційні підходи до підготовки фахівців у вищій освіті – це перехід від пасивного запам’ятовування до активного розвитку практичних навичок. Вони базуються на студентоцентрованому навчанні та адаптації до вимог ринку праці.

Сьогодні університети активно впроваджують інноваційні підходи, які кардинально змінюють навчальний процес. Серед основних: проєктне та проблемне навчання, цифрові та ІКТ-інструменти, VR та AR (віртуальна й доповнена реальність), дуальна освіта, екстремоцентричний підхід.

Для більш глибокого занурення у тему Наукова бібліотека пропонує ознайомитися з науковими працями, які детально розкривають впровадження інновацій в освітній процес і представлені у бібліографічному огляді літератури «Інноваційні підходи до підготовки фахівців у вищій освіті».

Штучний інтелект (ШІ) в освіті у 2026 році – це вже не просто інструмент, а природна частина навчального процесу. Він забезпечує адаптивне навчання, автоматизує рутинні завдання та створює персоналізоване середовище для здобуття знань. Технології ШІ кардинально змінюють підхід до викладання, допомагаючи як педагогам, так і студентам в Україні та світі.

Основними напрямами застосування штучного інтелекту в освіті є персоналізація навчання, автоматизація процесів, використання інтелектуальних репетиторів, забезпечення інклюзивності та доступності освіти, а також аналітика освітнього процесу.

ШІ дозволяє адаптувати програми до індивідуальних потреб студентів, враховуючи їхні здібності, темп та інтереси. Такий підхід гарантує ефективніше засвоєння матеріалу та підвищує мотивацію. Крім того, технології значно спрощують роботу викладачів: вони автоматизують перевірку тестів, упорядковують матеріали та допомагають моніторити успішність.

Спеціально до цієї теми Наукова бібліотека підготувала новий бібліографічний огляд літератури «Штучний інтелект в освітній галузі».

У сучасному світі дитина – це самостійна одиниця суспільства, а освітній процес спрямований не лише на надання знань, а й на екологічне формування любові до самого навчання. Ефективним методом досягнення такої мети є дитиноцентризм – особистісно зорієнтований педагогічний підхід, що передбачає максимальне врахування прав дитини, її інтересів, потреб та здібностей.

Справжній дитиноцентризм – це не вседозволеність чи перетворення дитини на «центр всесвіту», що може викликати страх перед труднощами. Це партнерство: дитина має голос і свободу вибору, але водночас розуміє межі правил і має власні обов’язки.

Нова українська школа трактує дитиноцентризм як навчання та виховання, що відповідають сутності дитини та розвивають її життєві компетентності. Мета НУШ, згідно з цією концепцією, – створити сприятливі умови, завдяки яким дитина гармонійно пізнаватиме світ.

Дитиноцентризм як основа навчального процесу в НУШ; інтереси, таланти, погляди та особливості розвитку дитини; пріоритетність психологічного комфорту школяра; підтримка та розкриття потенціалу кожного учня – ці питання розглядають видання, представлені у віртуальній виставці «Дитиноцентризм: погляд Нової української школи».

Штучний інтелект уже в аудиторії: як сьогодні перевіряти академічні роботи. Генеративні інструменти ШІ суттєво змінюють підходи до створення наукових та навчальних текстів. Водночас виникають нові питання щодо перевірки академічних робіт, оцінювання самостійності виконання завдань, виявлення недоброчесних практик та формування культури відповідального використання штучного інтелекту в освіті й науці. Особливої актуальності ці питання набувають у зв’язку з набранням чинності 1 лютого 2026 року Законом України «Про академічну доброчесність». Закон запроваджує системні підходи до забезпечення академічної доброчесності, визначає основні принципи та вимоги до учасників освітнього і наукового процесів, а також посилює відповідальність за її порушення. У цих умовах особливо важливим стає впровадження сучасних інструментів перевірки академічних текстів та формування прозорих процедур оцінювання.

16 червня 2026 року запрошуємо наукову спільноту СумДПУ долучитися до вебінару «Штучний інтелект уже в аудиторії: доброчесність, контроль якості та нові освітні практики» від кампанії  StrikePlagiarism.
Початок об 11-00
Реєстрація обовязкова: https://us02web.zoom.us/meeting/register/j5IlJ2iIQ2-IyY184E2NyA 
Спікерка: Дарія Іванова (StrikePlagiarism)

Під час вебінару учасники дізнаються:

• як змінилися підходи до перевірки академічних текстів в умовах поширення ШІ;
• які можливості надає сучасний звіт подібності StrikePlagiarism.com;
• як аналізувати тексти, створені або модифіковані за допомогою інструментів штучного інтелекту;
• як виявляти приховані зміни та маніпуляції в текстах;
• які законодавчі новації у сфері академічної доброчесності необхідно враховувати закладам освіти та науковим установам;
• як забезпечити прозоре та об’єктивне оцінювання студентських робіт;
• які міжнародні практики відповідального використання штучного інтелекту впроваджуються в університетах світу.

Окрему увагу буде приділено використанню штучного інтелекту в науковій діяльності та освіті, можливостям і ризикам генеративних моделей, а також формуванню внутрішніх політик закладів щодо застосування ШІ в освітньому та дослідницькому процесах.

У межах співпраці з Консорціумом EIFL-Україна (Electronic Information for Libraries) науковцям СумДПУ відкрито доступ до колекції міжнародних рецензованих журналів видавництва De Gruyter Brill 

De Gruyter Brill – це об’єднаний ресурс двох авторитетних наукових видавництв – De Gruyter та Brill Publishers. Платформа є одним із провідних джерел у галузі гуманітарних і соціальних наук, а також охоплює природничі та медичні дисципліни. До ресурсу входять високоцитовані видання, підготовлені у співпраці з провідними науковими товариствами (IUPAC, Мінералогічне товариство Америки, Європейське оптичне товариство та ін.).

Колекція електронних журналів налічує понад 450 назв періодичних видань, з яких близько 340 доступні за передплатою, а понад 110 – у відкритому доступі.

Ресурс охоплює широкий спектр видань, що індексуються у провідних міжнародних наукометричних базах і є важливим джерелом актуальних наукових досліджень.

Доступ до електронних журналів надається в локальній мережі університету та триватиме до 31 грудня 2026 року.

Запрошуємо університетську спільноту скористатися можливістю працювати з повнотекстовими матеріалами провідних міжнародних видань у навчальній та науковій діяльності.

Науковцям, які працюють за межами локальної мережі університету або зіткнулися з обмеженням доступу до окремих повнотекстових публікацій, пропонуємо скористатися послугою міжнародного міжбібліотечного абонементу RapidILL (Clarivate) для замовлення потрібних матеріалів.

Сучасний світ характеризується постійним загостренням екологічної кризи. Проте її головна причина полягає не у збільшенні чисельності населення планети і не в інноваційно-технологічному розвитку, а в людських взаєминах і цінностях, які мотивують наші рішення. Головне завдання сьогодення – визнання природи пріоритетною цінністю, а також усвідомлення необхідності трансформації орієнтирів у системі «людина-природа» для реалізації принципів екологічної етики та біоетики.

Ціннісні основи екологічної етики, сприйняття природи як рівноправного суб’єкта, гармонійний розвиток людства і довкілля, розширення сфери моралі на взаємини зі світом природи, а також розгляд живого середовища і людини як складників єдиної системи – усе це презентують видання, представлені у новому бібліографічному огляді «Екологічна етика: педагогічні аспекти, європейські традиції та український досвід».

2 червня 1936 року в Сумах народився легендарний український скороход Володимир Голубничий. Він увійшов в історію світового спорту як один із найвидатніших майстрів спортивної ходьби, заслужений майстер спорту та дворазовий олімпійський чемпіон. Ім’я Володимира Степановича занесене до Книги рекордів Гіннеса.

Його спортивні досягнення вражають: він єдиний в історії легкої атлетики володар чотирьох олімпійських нагород на дистанції 20 км та член Зали слави Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (World Athletics).

До 90-річчя від дня народження видатного земляка Наукова бібліотека підготувала подкаст – краєзнавчу годину «Видатні постаті Сумщини. Володимир Голубничий – найвеличніший легкоатлет світу».