Author Archives: Борисенко Олександра


23 травня Україна відзначає День Героїв – свято, присвячене всім, хто боровся і бореться за волю нашої країни. Його символом є полита кров’ю українська земля, де кожен клаптик ґрунту шепоче історії незламних душ, які стояли насмерть за свободу.

Цього дня ми вшановуємо пам’ять захисників, які відстоювали суверенітет держави в минулому і які просто зараз ведуть запеклу боротьбу проти російської армії. Це день гордості та водночас суму, адже за незалежність віддано найдорожче – людські життя. Ті, хто цілковито поклав себе на вівтар свободи українського народу, були в усі епохи: від давньої Русі-України та козацької Гетьманщини до часів Української Народної Республіки й Української повстанської армії. Ціла плеяда нових героїв народилася в останні роки під час відсічі російській агресії. Вони були, є і будуть завжди!

Вшановуючи їхній подвиг, ми зміцнюємо наш дух і національну єдність, наближаючи перемогу та мир.

Герої України. Якими вони були і якими вони є?
Слухайте подкаст – історичний нарис-вшанування «У їхніх серцях жила Україна»

Нехай на нашій землі, освяченій кров’ю Героїв, якнайшвидше запанує довгоочікуваний мир. Зичимо добробуту й злагоди кожній родині, а нашій державі – процвітання, сили й слави!
Слава Україні!
Героям слава!

До уваги університетської спільноти СумДПУ!

26 травня 2026 року о 14:30 запрошуємо відвідати онлайн-лекцію «ШІ та академічна доброчесність: воля та свідомість». Захід організовано Бібліотекою КПІ в межах відкритого курсу з академічної доброчесності.

Ключові теми лекції:

  • Етика використання ШІ;
  • Визначення винних у порушеннях;
  • Підходи до роботи з асистентом;
  • Формування правильних запитів;
  • Пошук відповідей щодо доброчесності.

Формат: онлайн-зустріч у Zoom.

Доповідач: Артем Артюхов – доктор економічних наук та голова Комітету Національного агентства з питань етики.

Для участі необхідно заповнити Google-форму реєстрації. Посилання на Zoom надійде на вашу електронну пошту.
Участь у заході безоплатна. Сертифікат не передбачений. 

Завдяки членству в національному консорціумі EIFL-Україна наукова спільнота Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка отримала безкоштовний інституційний доступ до преміальної колекції наукових періодичних видань некомерційного видавництва Mathematical Sciences Publishers (MSP).

Mathematical Sciences Publishers (MSP) – це міжнародна некомерційна видавнича організація, заснована науковцями-математиками, які безпосередньо керують її діяльністю. Головна мета видавництва – забезпечення світової академічної спільноти високоякісною та доступною науковою літературою.

Усі видання MSP мають високі наукометричні показники, індексуються в провідних міжнародних базах даних (зокрема Scopus та Web of Science) і є визнаними платформами для публікації результатів фундаментальних досліджень.

Колекція MSP Journals включає 20 рецензованих журналів з математики та суміжних наук (перелік постійно розширюється).

Як користуватися ресурсом:

  • Перейдіть на сайт msp.org (з локальної мережі університету)
  • Відкрийте вкладку Publications (Публікації).
  • Оберіть розділ Journals (Журнали).
  • Знайдіть у переліку потрібне видання та натисніть на нього.
  • Оберіть конкретний номер або статтю.
  • Натисніть Download PDF для завантаження повного тексту.

Важливо знати:

  • Доступ діє до кінця 2028 року в локальній мережі університету.
  • Мова публікацій – англійська.
  • Масове автоматичне скачування роботами заборонено.
У 2026 році улюбленому святу – Всесвітньому Дню Вишиванки виповнюється 20 років, що символізує стійкість та культурну єдність українців. За ці роки воно набуло небачених масштабів, його знають та відзначають у всьому світі на усіх континентах! Ювілейний День вишиванки у 2026 році проходитиме під гаслом «Завдяки кожному з нас». Ми маємо це свято завдяки кожному з нас! Усім, хто одягає вишиту сорочку як у свято, так і в будень; кожному, хто популяризує український традиційний одяг; кожному, хто оберігає і захищає українську культуру.
21 травня в Україні відбудеться акція «Вишита стрічка пам’яті», ініціаторами якої є громадська організація «Всесвітній День Вишиванки», Платформа пам’яті «Меморіал» і департамент соціальної політики Чернівецької міськради. Мета акції – започаткувати традицію вшанування полеглих захисників і захисниць у межах Дня вишиванки. Цю ініціативу присвячують усім, хто віддав життя за волю України.
Символом пам’яті й вдячності стане вишита стрічка. Її пропонують прикріплювати біля портретів на алеях героїв, біля пам’ятних дошок, а також в інших місцях вшанування у містах і громадах. Організатори пояснюють, що пов’язування вишитої стрічки означає зв’язок, бережність, відповідальність і любов, із якими суспільство прагне пам’ятати загиблих.
«Завдяки любові українців до цього свята День Вишиванки має свій особливий – світлий, радісний, щирий – настрій. Втім, щодня, і особливо в цей святковий день, українці повинні памʼятати, завдяки кому мають можливість бути вільними, одягати вишиванку, спілкуватись українською мовою», – зазначають організатори.
Традиційно з нагоди цього дня пропонуємо бібліотечні заходи, які розкривають красу, глибину та багатозначність української вишивки:
Подкаст: народознавчий квест «А на тих рушниках – Україна моя!»
Онлайн-вікторина «Вишивані барви України»
Долучаймося до ініціативи «Вишита стрічка пам’яті».
Сьогодні ми можемо носити вишиванку завдяки людям, які захищали й захищають Україну. Вишита стрічка – це наш особистий знак звʼязку та відповідальності, шани та вдячності.
До Дня науки 14–16 травня 2026 року в Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка відбулася ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Академічна культура дослідника в освітньому просторі: європейський та національний досвід».
Організаторами заходу виступили Центр науково-освітнього партнерства і мережевої взаємодії та кафедра педагогіки Навчально-наукового інституту педагогіки і психології СумДПУ у співпраці з українськими й зарубіжними партнерами.
Важливою складовою науково-освітнього простору конференції традиційно стала діяльність Наукової бібліотеки СумДПУ імені А. С. Макаренка, яка активно долучилася до інформаційного супроводу заходу та популяризації цінностей академічної культури й академічної доброчесності.
Працівники бібліотеки підготували тематичну книжкову виставку «Академічна доброчесність: правила та відповідальність здобувачів вищої освіти», на якій було представлено наукові й навчально-методичні видання, інформаційні матеріали та посилання на електронні ресурси з питань академічної доброчесності, культури наукового тексту, авторського права, інформаційної грамотності та наукової комунікації.
Учасники заходу приділили особливу увагу розробленим бібліотекою електронним ресурсам для дослідників. На тематичних сторінках «Академічна доброчесність» та «Академічне письмо» представлено нормативно-правову базу, рекомендації щодо наукового цитування, матеріали із запобігання академічному плагіату, зразки бібліографічних описів згідно з ДСТУ 8302:2015, а також корисні джерела для молодих учених і здобувачів освіти.
Участь Наукової бібліотеки у проведенні конференції засвідчила важливу роль сучасної університетської бібліотеки як відкритого інформаційно-освітнього простору, центру підтримки дослідницької культури, розвитку академічної доброчесності та формування навичок відповідального наукового письма.

Шановні викладачі, науковці, аспіранти та студенти!

З нагоди Дня науки 18–22 травня Наукова бібліотека запрошує вас відвідати виставку нових надходжень літератури. Ми зібрали найактуальніші видання, які стануть надійним підґрунтям для вашого навчання, викладання та проведення сучасних наукових досліджень.

На експозиції представлено надходження 2026 року. До вашої уваги – сучасні монографії, підручники та посібники, методичні матеріали, збірники конференцій. Ви зможете особисто погортати книги та обрати літературу для курсових та дипломних робіт, дисертацій або навчальних курсів.

Чекаємо вас з 9.00 до 16.00 у Залі інформаційних технологій (к. 273).

Бібліотечні фахівці нададуть вичерпну інформацію щодо специфіки представленої експозиції. Окрему увагу буде приділено ознайомленню користувачів із алгоритмами доступу до вітчизняних та закордонних електронних ресурсів, інституційного репозиторію та пакету віртуальних послуг та сервісів.

«Український народ виживав за будь-яких умов…»

Ця фраза відображає основну тезу Ореста Субтельного, відомого канадського історика українського походження.

Орест Субтельний – один із найвпливовіших українських істориків кінця XX століття. На його працях виховувалося нове покоління вітчизняних істориків і всіх небайдужих до минулого своєї Батьківщини. Це була свіжа генерація українства, вільного від фальсифікацій та маніпуляцій радянської пропагандистської машини, яка десятиліттями спотворювала бачення історії України.

«Я щасливий, що Україна нарешті стала легітимним предметом вивчення».

Він підкреслював надзвичайну стійкість українців, їхню здатність зберігати національну ідентичність та культуру, незважаючи на століття іноземного панування, репресії та спроби асиміляції.

«Що власне собою являє історія України? Це – історія бездержавної нації. Бо історії, як правило, завжди були пов’язані з державами, з політичними центрами. Були такі часи, коли королі замовляли історію. Працювали відділи освіти, університети, які писали історію. А в Україні нічого подібного не було. Натомість оповідалася історія такого собі погано окресленого об’єкта. Дуже невизначеного, нечіткого. І до тепер є великим питанням, як правильно використовувати цей об’єкт».

Найбільше визнання Орестові Субтельному принесла праця «Україна: Історія» (1988). Книга з’явилась на початку 90-х років минулого століття, коли закладались основи нової української держави і справила надзвичайний вплив на формування світогляду сучасників і подальших поколінь українців.

Спершу автор писав її для своїх земляків-канадців, абсолютно не підозрюючи, що Радянський Союз невдовзі розвалиться і його «Історія» зробить в Україні ефект вибуху бомби.

«Україна майже ніколи не мала державності. Богдан Хмельницький не збудував держави. Вплив зовнішніх чинників на Україну завжди був настільки суттєвим! Усе, що діялося в Україні, залежало від Туреччини, Польщі, Росії».

Українською мовою книгу переклав Юрій Шевчук, український мовознавець, який працював у Гарвардському університеті (опубліковано 1991 року); вона витримала кількаразове перевидання.

«Скоропадський уособлює консерватизм. Але краще за Винниченка, Грушевського, інших демократів він зрозумів, що таке держава».

До 85-річчя від дня народження відомого історика Наукова бібліотека підготувала віртуальну виставку «Історик модерної України. Орест Субтельний».

Щорічно 15 травня відзначається Міжнародний день сім’ї.

За своєю суттю це свято цінностей, які об’єднують сім’ю: любові, поваги та підтримки. Це дає можливість сім’ям відновити зв’язок і зміцнити стосунки через спільний досвід і проведений разом час. Поважаючи ці зв’язки та плекаючи дух єдності та солідарності, ми можемо побудувати більш стійке та емпатичне суспільство для наступних поколінь.

У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави – необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян. Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу.

Сьогодні війна змінила багато чого в житті майже кожного з нас. Внесла свої корективи. Зараз, як ніколи, ми відчули важливість і справжню цінність сім’ї та родинних стосунків.

Про національне виховання в сім’ї, родинні стосунки, шанування предків, зв’язок поколінь, гостинність та обрядовість, про психологічну підтримку під час життєвих криз новий подкаст: культурологічна подорож «Родинні традиції українського народу».

Запрошуємо наукову спільноту СумДПУ імені А. С. Макаренка долучитися до масштабних онлайн-заходів до Дня науки в Україні та Тижня Відкритого Уряду. Це простір науки, освіти, інновацій і майбутнього, що забезпечує ефективну інтеграцію українських дослідників у глобальну наукову екосистему та сприяє цифровій трансформації вищої школи.
У фокусі зустрічей: актуальні питання відкритої науки та нові цифрові механізми розвитку національної інноваційної екосистеми.

Організатори: МОН України та ДНТБ України.
Умови: Попередня реєстрація та присутність понад 90% часу для отримання сертифіката.
Формат: Zoom + YouTube Live.

18 травня 2026 року 15:00–16:30
Презентація національного сайту StartAid Ukraine (у партнерстві з ГС «Українська асоціація стартапів » (UAS) та членами  Національної коаліції StartAid Ukraine)
Мова: українська (окремі виступи — англійською з перекладом)
Реєстрація

У програмі: представити нову національну платформу можливостей StartAid Ukraine як «єдине вікно» інформації з питань освіти, зайнятості, інновацій та підприємництва та ознайомити учасників із European Digital Skills and Jobs Platform (DSJP) та механізмами інтеграції української інноваційної екосистеми в європейський цифровий простір.

19 травня 2026 року об 11:00
Національний репозитарій академічних текстів у контексті відкритої науки
Мова: українська
Реєстрація не потрібна. Приєднатися до події http://webinar.ukrintei.ua/
Спікерка: Олена Чмир, д-р екон. наук, проф., завідувачка відділу УкрІНТЕІ

У програмі: актуальні питання реалізації заходів Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд» у період з 2018 по 2025 роки, утвердження в Україні принципів відкритої науки та відкритого доступу до наукової інформації, історію створення Національного репозитарію академічних текстів;

демонстрація можливості доступу завдяки НРАТ до максимально повної інформації про вітчизняні наукові дослідження, переваги роботи з Нацрепозитарієм, вміст його баз даних НРАТ, перебіг інформаційної інтеграції з локальними репозитаріями вітчизняних наукових установ, університетів, видавництв, розвиток міжнародної співпраці тощо;

презентація циклу заходів з підвищення кваліфікації щодо питань відкритої науки та НРАТ.

 

20 травня 2026 року 11:00–12:30
Електронні ресурси для науки та освіти України
Мова: українська
Реєстрація
Спікерки: Тетяна Ярошенко, Олена Рачинська (ДНТБ України), Ірина Тихонкова (Clarivate)

У програмі: Наукові електронні ресурси, доступні для дослідників та освітян України в межах проєктів EIFL та Research4Life, доступу до ресурсів Web of Science, Scopus та Bentham Science (координатор доступу ДНТБ України).

21 травня 2026 року 14:0016:30
Відкрита наука в Україні: від декларацій до дій
Мова: українська

Реєстрація
Спікерки: Ірина Кучма (EIFL), Тетяна Ярошенко (ДНТБ України), Ірина Тихонкова (Clarivate), Ольга Ольшевська (Одеський НТУ), Юлія Главчева (НТУ «ХПІ»).

У програмі: Вебінар присвячено актуальним питанням переходу вітчизняної науки до принципів відкритості: від забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень – до впровадження нових підходів до оцінювання наукових установ та побудови ефективних систем моніторингу наукової діяльності. На вебінарі розглянемо питання «Відкритий доступ та відкрита наука в Україні: рух від mandates до культури (поточний стан, інструменти та бар’єри)», «Системи моніторингу відкритої науки: огляд зарубіжних практик», «Відкриті дані досліджень: репозитарії, метадані, ліцензування, принципи FAIR», практичні кроки для установ у впровадженні політик відкритого доступу та відкритої науки.

28 травня 2026 року 10:0012:00
Застосунки штучного інтелекту для наукових досліджень
Мова: українська
Реєстрація
Спікерки: Тетяна Ярошенко (ДНТБ України), Світлана Чуканова (НаУКМА)

У програмі: Штучний інтелект стрімко змінює наукову діяльність – від пошуку літератури та аналізу даних до написання статей і виявлення нових дослідницьких напрямів. Сучасні ШІ-інструменти допомагають вченим працювати ефективніше, знаходити приховані зв’язки між публікаціями та прискорювати наукові відкриття. Вміння орієнтуватися в цих технологіях стає необхідною компетентністю для кожного науковця.
Цим вебінаром ми розпочинаємо серію заходів, присвячених практичному та відповідальному використанню інструментів ШІ  в науковій роботі. У програмі 28 травня: загальний огляд застосунків ШІ для різних етапів життєвого циклу дослідєження та робота з застосунками  Research Rabbit та Litmaps.
Research Rabbit та Litmaps — це безкоштовні ШІ-інструменти нового покоління, що кардинально змінюють спосіб пошуку та аналізу наукової літератури. Research Rabbit будує інтерактивні карти зв’язків між публікаціями – показує, які статті цитують одна одну, хто з авторів працює в суміжних темах, і автоматично пропонує нові релевантні джерела. Дослідник бачить не окремі статті, а цілісний ландшафт наукової теми. Litmaps візуалізує розвиток наукового поля в часі: як формувалася дослідницька традиція, які роботи є ключовими, де з’являються нові напрями. Це особливо корисно на початку дослідження – щоб швидко зорієнтуватися в темі та не пропустити важливих джерел.

Долучайтеся до формування майбутнього української науки! Обирайте цікаві для вас заходи та реєструйтесь.