Відкрита наука

Відкрита наука (Open Science) – підхід до здійснення наукової та науково-технічної діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об’єктів дослідницької інфраструктури, наукового результату та науково-технічної інформації з можливістю її багаторазового використання, обміну та розповсюдження за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими тощо.

(проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”» (20/10/2021)

Міжнародною рамкою для політики та практики щодо відкритої науки слугує прийнята 23 листопада 2021 р. на 41-й сесії Генеральної конференції ООН з питань освіти, науки та культури «UNESCO Recommendation on Open Science», яка враховує дисциплінарні та регіональні відмінності у підходах до відкритої науки, свободу наукової діяльності, необхідність у гендерних перетвореннях та конкретні проблеми, з якими стикаються вчені та інші суб’єкти відкритої науки різних країн.

Відповідно до запропонованого у цій Рекомендації визначення, «відкрита наука» розглядається як рамкова концепція, що об’єднує різні рухи та форми діяльності, спрямовані на те, щоб зробити наукові знання різними мовами відкритими, загальнодоступними та придатними для загального багаторазового використання, розширити наукову співпрацю та обмін інформацією на благо науки та суспільства та відкрити процеси створення, оцінки та поширення наукових знань для соціальних суб’єктів, які не входять до традиційної наукової спільноти.

Відкрита наука охоплює всі наукові дисципліни та аспекти наукової практики, у тому числі у сфері фундаментальних, прикладних, природничих, соціальних та гуманітарних наук, та ґрунтується на наступних ключових принципах: відкриті наукові знання, відкрита наукова інфраструктура, наукова комунікація, відкрита участь соціальних суб’єктів та відкритий діалог із іншими системами знань.

Політика відкритої науки в Європейському Союзі включає вісім цілей:

  • Відкриті дані – забезпечення вимог FAIR (дані, які можна знайти, доступні, сумісні та повторно використовувані) та обмін відкритими даними мають стати стандартними для результатів наукових досліджень, що фінансуються ЄС;
  • Європейська хмара відкритої науки (EOSC) – надійне віртуальне середовище для зберігання, спільного використання, обробки та повторного використання дослідницьких цифрових об’єктів, доступних для пошуку, взаємодії та повторного використання (FAIR). EOSC об’єднує інституційні, національні та європейські зацікавлені сторони, ініціативи та інфраструктуру;
  • Метрики нового покоління – розробка нових індикаторів, які доповнюють звичайні індикатори якості та впливу досліджень;
  • Взаємонавчання з відкритої науки – альтметрики та винагороди – визначення альтернативних показників для вимірювання якості та впливу результатів дослідження; визначення винагороди для дослідників за участь у відкритій науці;
  • Майбутнє наукової комунікації – усі рецензовані наукові публікації мають бути у відкритому доступі; треба заохочувати ранній обмін різними видами результатів досліджень;
  • Нагороди – системи оцінювання наукової кар’єри повинні повністю визнавати відкриту наукову діяльність;
  • Чесність дослідження та відтворюваність наукових результатів – усі дослідження, що фінансуються державою в ЄС, повинні відповідати загальновизнаним стандартам чесності досліджень;
  • Освіта та навички – усі науковці в Європі повинні мати необхідні навички та підтримку для застосування процедур і практик відкритих наукових досліджень. (European Commission, Directorate-General for Research and Innovation, Whittle, & Rampton, 2020)

Цінності та принципи відкритої науки (Values and principles of open science)

Ключові цінності та принципи відкритої науки задекларовані міжнародними інституціями, зокрема ЮНЕСКО і Європейською комісією.

Цінності відкритої науки випливають з етичних, епістемологічних і соціально технологічних наслідків відкриття науки для суспільства й поширення принципів відкритості на весь цикл наукових досліджень.

До них належать:

суспільна користь

як глобальне суспільне благо, відкрита наука має належати й давати користь усьому людству. З цією метою наукові знання мають знаходитися у відкритому доступі, а наукові досягнення бути частиною суспільного надбання. Наукова практика повинна бути інклюзивною, стійкою й справедливою, зокрема щодо можливостей для отримання наукової освіти та розвитку потенціалу;

справедливість і рівність

відкрита наука повинна відігравати важливу роль у забезпеченні рівних можливостей для дослідників із розвинутих країн і країн, що розвиваються, створюючи умови для справедливого й взаємовигідного обміну науковими ресурсами та результатами, а також умови для рівного доступу до наукових знань як тих, хто їх створює, так і тих, хто ними користується, незалежно від місцезнаходження, національності, раси, віку, статі, доходу, соціально-економічних умов, кар’єрного рівня, мови, релігії, інвалідності, міграційного статусу чи будь-яких інших підстав;

якість і доброчесність

відкрита наука базується на повазі до академічних свобод і прав людини, а також сприяє забезпеченню високої якості досліджень за допомогою об’єднання різноманітних джерел знань і надання вільного доступу до методів досліджень та наукових результатів, що створює умови для їх ретельного аналізу й перевірки з використанням прозорих процедур;

різноманітність та інклюзивність

відкрита наука повинна охоплювати різноманітні знання, практики, методи й процедури роботи, мови, результати та теми досліджень, що підтримують потреби і епістемічний плюралізм наукової спільноти загалом, різних дослідницьких колективів та окремих науковців, а також  громадськості й носіїв знань за межами традиційного наукового співтовариства, включно з представниками корінних народів і місцевими громадами, а також соціальними суб’єктами з різних країн та регіонів за потреби.

Рамкову основу для створення умов та впровадження методів, що сприяють утвердженню цінностей та втіленню в життя ідеалів відкритої науки, створюють наступні принципи:

прозорість, перевірка, критичний аналіз та відтворюваність

відкритість варто заохочувати на всіх етапах наукової діяльності з метою посилення надійності й точності наукових результатів, посилення впливу науки на суспільство та підвищення спроможності суспільства розв’язувати складні взаємопов’язані завдання. Підвищення  відкритості призводить до посилення прозорості й довіри до наукової інформації, а також зміцнює фундаментальні основи науки як окремої форми знання, що ґрунтується на доказах і перевіряється за допомогою співвіднесення з реальністю, логічного аналізу та експертного контролю;

рівність можливостей

усі науковці, інші суб’єкти відкритої науки й зацікавлені сторони,  незалежно  від  місця  проживання,  національності,  раси, віку, статі, доходу, соціально-економічних умов, рівня кар’єри, дисципліни, мови, релігії, інвалідності, етнічної приналежності, міграційного статусу чи будь-яких інших підстав, мають право на рівні можливості, щоб отримати доступ до відкритої науки, зробити свій внесок та отримати користь;

відповідальність, повага та підзвітність

підвищення відкритості призводить до посилення відповідальності всіх суб’єктів, які залучені до відкритої науки. Відповідальність, як і звітність перед громадськістю, своєчасне виявлення конфліктів інтересів і можливих соціальних та екологічних наслідків наукової діяльності, інтелектуальна чесність та повага до етичних принципів і особливостей досліджень, має стати основою для належного управління відкритою наукою;

співпраця, участь та інклюзивність

співпраця на всіх етапах наукової діяльності, поза межами географічних, мовних, поколіннєвих і ресурсних відмінностей, має стати нормою. Міждисциплінарна співпраця має сприяти повноцінній і ефективній участі представників громадськості, а також включенню знань маргіналізованих спільнот для розв’язання соціальнозначущих проблем;

гнучкість

наявність різноманітних наукових систем, суб’єктів і ресурсів, а також стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій виключають можливість застосування універсальних підходів до інструментів та практик відкритої науки й спонукають установи заохочувати різні способи розвитку відкритої науки та форми її реалізації, дотримуючись вищезазначених основних цінностей і максимально враховуючи інші принципи відкритої науки;

сталість

забезпеченню максимальної ефективності й дієвості відкритої науки сприяють стійкі довгострокові методи роботи, послуги, інфраструктура та моделі фінансування, що дають змогу забезпечити рівноправну участь науковців із менш привілейованих установ і країн. Об’єкти інфраструктури відкритої науки мають функціонувати й фінансуватися переважно на некомерційній основі, спираючись на довгострокову концепцію, що вдосконалює практику відкритої науки та забезпечує постійний і необмежений доступ для усіх охочих.