Відкрита наука

Відкрита наука (Open Science) – підхід до здійснення наукової та науково-технічної діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об’єктів дослідницької інфраструктури, наукового результату та науково-технічної інформації з можливістю її багаторазового використання, обміну та розповсюдження за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими тощо.

(проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”» (20/10/2021)

Міжнародною рамкою для політики та практики щодо відкритої науки слугує прийнята 23 листопада 2021 р. на 41-й сесії Генеральної конференції ООН з питань освіти, науки та культури «UNESCO Recommendation on Open Science», яка враховує дисциплінарні та регіональні відмінності у підходах до відкритої науки, свободу наукової діяльності, необхідність у гендерних перетвореннях та конкретні проблеми, з якими стикаються вчені та інші суб’єкти відкритої науки різних країн.

Відповідно до запропонованого у цій Рекомендації визначення, «відкрита наука» розглядається як рамкова концепція, що об’єднує різні рухи та форми діяльності, спрямовані на те, щоб зробити наукові знання різними мовами відкритими, загальнодоступними та придатними для загального багаторазового використання, розширити наукову співпрацю та обмін інформацією на благо науки та суспільства та відкрити процеси створення, оцінки та поширення наукових знань для соціальних суб’єктів, які не входять до традиційної наукової спільноти.

Відкрита наука охоплює всі наукові дисципліни та аспекти наукової практики, у тому числі у сфері фундаментальних, прикладних, природничих, соціальних та гуманітарних наук, та ґрунтується на наступних ключових принципах: відкриті наукові знання, відкрита наукова інфраструктура, наукова комунікація, відкрита участь соціальних суб’єктів та відкритий діалог із іншими системами знань.

Зміст сторінки

Політика відкритої науки в Європейському дослідницькому просторі
Цінності та принципи відкритої науки
Базові складники відкритої науки
Державна політика відкритої науки в Україні
Відкрита наука в університетах
Інфраструктура відкритої науки

Політика відкритої науки в Європейському дослідницькому просторі включає вісім цілей:

  • Відкриті дані – забезпечення вимог FAIR (дані, які можна знайти, доступні, сумісні та повторно використовувані) та обмін відкритими даними мають стати стандартними для результатів наукових досліджень, що фінансуються ЄС;
  • Європейська хмара відкритої науки (EOSC) – надійне віртуальне середовище для зберігання, спільного використання, обробки та повторного використання дослідницьких цифрових об’єктів, доступних для пошуку, взаємодії та повторного використання (FAIR). EOSC об’єднує інституційні, національні та європейські зацікавлені сторони, ініціативи та інфраструктуру;
  • Метрики нового покоління – розробка нових індикаторів, які доповнюють звичайні індикатори якості та впливу досліджень;
  • Взаємонавчання з відкритої науки – альтметрики та винагороди – визначення альтернативних показників для вимірювання якості та впливу результатів дослідження; визначення винагороди для дослідників за участь у відкритій науці;
  • Майбутнє наукової комунікації – усі рецензовані наукові публікації мають бути у відкритому доступі; треба заохочувати ранній обмін різними видами результатів досліджень;
  • Нагороди – системи оцінювання наукової кар’єри повинні повністю визнавати відкриту наукову діяльність;
  • Чесність дослідження та відтворюваність наукових результатів – усі дослідження, що фінансуються державою в ЄС, повинні відповідати загальновизнаним стандартам чесності досліджень;
  • Освіта та навички – усі науковці в Європі повинні мати необхідні навички та підтримку для застосування процедур і практик відкритих наукових досліджень. (European Commission, Directorate-General for Research and Innovation, Whittle, & Rampton, 2020)

Цінності та принципи відкритої науки (Values and principles of open science)

Ключові цінності та принципи відкритої науки задекларовані міжнародними інституціями, зокрема ЮНЕСКО і Європейською комісією.

Цінності відкритої науки випливають з етичних, епістемологічних і соціально технологічних наслідків відкриття науки для суспільства й поширення принципів відкритості на весь цикл наукових досліджень.

До них належать:

суспільна користь

як глобальне суспільне благо, відкрита наука має належати й давати користь усьому людству. З цією метою наукові знання мають знаходитися у відкритому доступі, а наукові досягнення бути частиною суспільного надбання. Наукова практика повинна бути інклюзивною, стійкою й справедливою, зокрема щодо можливостей для отримання наукової освіти та розвитку потенціалу;

справедливість і рівність

відкрита наука повинна відігравати важливу роль у забезпеченні рівних можливостей для дослідників із розвинутих країн і країн, що розвиваються, створюючи умови для справедливого й взаємовигідного обміну науковими ресурсами та результатами, а також умови для рівного доступу до наукових знань як тих, хто їх створює, так і тих, хто ними користується, незалежно від місцезнаходження, національності, раси, віку, статі, доходу, соціально-економічних умов, кар’єрного рівня, мови, релігії, інвалідності, міграційного статусу чи будь-яких інших підстав;

якість і доброчесність

відкрита наука базується на повазі до академічних свобод і прав людини, а також сприяє забезпеченню високої якості досліджень за допомогою об’єднання різноманітних джерел знань і надання вільного доступу до методів досліджень та наукових результатів, що створює умови для їх ретельного аналізу й перевірки з використанням прозорих процедур;

різноманітність та інклюзивність

відкрита наука повинна охоплювати різноманітні знання, практики, методи й процедури роботи, мови, результати та теми досліджень, що підтримують потреби і епістемічний плюралізм наукової спільноти загалом, різних дослідницьких колективів та окремих науковців, а також  громадськості й носіїв знань за межами традиційного наукового співтовариства, включно з представниками корінних народів і місцевими громадами, а також соціальними суб’єктами з різних країн та регіонів за потреби.

Базові складники відкритої науки

Відкритий доступ (Open Access)

Сукупність практик, що застосовуються для організації безперешкодного й оперативного доступу до наукових результатів і науково-технічної інформації за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Відкритий доступ може бути застосований до всіх форм публікації наукових результатів, включаючи рецензовані та нерецензовані статті, матеріали конференцій, тези, розділи книг, монографії тощо. Відкритий означає, що будь-хто може вільно отримувати доступ, використовувати, змінювати, розповсюджувати, передавати та демонструвати роботу, що є у відкритому доступі, а також робити та поширювати похідні від неї роботи на будь-якому цифровому носії з будь-якою метою, за умови належного позначення авторства. Така відкритість не впливає на свободу автора вибирати, де публікувати наукові результати, або право не публікувати їх. Існують два основних способи зробити публікації відкритими: самоархівування через репозитарій; публікація в журналі відкритого доступу на умовах вільних ліцензій.

Відкриті дані (Open Data)

Публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Відкриті дані відповідають принципам належного управління дослідницькими даними FAIR (термін було введено на Лоренцівському семінарі в 2014 році, а опубліковано у 2016 році) можуть бути повністю відкритими, щоб будь-хто міг вільно їх використовувати, змінювати і ділитися ними для будь-яких цілей.
Принципи FAIR (Findability, Accessibility, Interoperability, Reusability) передбачають: Відшукуваність; Доступність; Сумісність; Багаторазовість.

Відкрите рецензування (Open Review)

Передбачає відсутність анонімності, відкриту публікацію рецензій, можливість рецензування академічних текстів будь-яким членом наукової спільноти, відкрите обговорення академічних текстів та коментування остаточної версії рукопису, можливість незалежного рецензування (іншою організацією, а не редакцією журналу) академічних текстів.
Найпоширеніші типи відкритого рецензування:
неанонімність (відкриті ідентичності): автори та рецензенти знають один одного, імена рецензентів вказуються на рецензіях;
відкриті звіти: звіти про рецензії публікуються разом із відповідною статтею (замість того, щоб залишатися конфіденційними);
відкрита участь: розширення спільноти (не лише запрошені рецензенти), учасники якої можуть зробити свій внесок у процес рецензування.

Відкриті освітні ресурси (Open Educational Resources, OER)

Відкриті освітні ресурси – матеріали для викладання (teaching), навчання (learning) та досліджень (research) в будь-якому форматі на будь-якому носії (цифровому або іншому), які знаходяться в суспільному надбанні або охороняються авторським правом, видані за відкритою ліцензією, котра дозволяє безкоштовний доступ, повторне використання, перепрофілювання, адаптацію та поширення іншими способами без обмежень або з лімітованими обмеженнями.
Відкрите освітнє середовище та контент створюють умови для розвитку нових модей навчання, підтримують доступність освіти та забезпечують можливості для навчання протягом життя.
Права користування відкритими освітніми ресурсами визначаються як «5 R відкритості»:
1) Retain – зберігання;
2) Reuse – повторне використання;
3) Revise – зміна (перегляд);
4) Remix – переопрацювання;
5) Redistribute – поширення (перерозподіл).

Відкрите програмне забезпечення (Open Source Software)

Створення програмного забезпечення, вихідний код якого доступний для перегляду, використання, розвитку іншими дослідниками, – один із напрямів відкритої науки. Зокрема, для репозитарію, відкритого видавництва використовується програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом. Відкрите ПЗ дозволяє заощаджувати кошти; дає можливість вивчати, як воно працює; дозволяє уникати використання неліцензійного програмного забезпечення.

Громадянська наука (Citizen Science)

Передбачє добровільну участь непрофесійних вчених у дослідженнях та інноваціях на різних етапах процесу та на різних рівнях участі, від формування програм і політики досліджень до збору, обробки та аналізу даних та оцінки результатів дослідження.

Активна взаємодія з громадянами та суспільством може покращити дослідження та їх результати і зміцнити довіру суспільства до науки. Ці заходи можуть підвищити актуальність та ефективність, забезпечуючи відповідність потребам, очікуванням та цінностям суспільства, прозорості, наукової грамотності та впевненості громадськість у дослідженнях.

Рамкову основу для створення умов та впровадження методів, що сприяють утвердженню цінностей та втіленню в життя ідеалів відкритої науки, створюють наступні принципи:

прозорість, перевірка, критичний аналіз та відтворюваність

відкритість варто заохочувати на всіх етапах наукової діяльності з метою посилення надійності й точності наукових результатів, посилення впливу науки на суспільство та підвищення спроможності суспільства розв’язувати складні взаємопов’язані завдання. Підвищення  відкритості призводить до посилення прозорості й довіри до наукової інформації, а також зміцнює фундаментальні основи науки як окремої форми знання, що ґрунтується на доказах і перевіряється за допомогою співвіднесення з реальністю, логічного аналізу та експертного контролю;

рівність можливостей

усі науковці, інші суб’єкти відкритої науки й зацікавлені сторони,  незалежно  від  місця  проживання,  національності,  раси, віку, статі, доходу, соціально-економічних умов, рівня кар’єри, дисципліни, мови, релігії, інвалідності, етнічної приналежності, міграційного статусу чи будь-яких інших підстав, мають право на рівні можливості, щоб отримати доступ до відкритої науки, зробити свій внесок та отримати користь;

відповідальність, повага та підзвітність

підвищення відкритості призводить до посилення відповідальності всіх суб’єктів, які залучені до відкритої науки. Відповідальність, як і звітність перед громадськістю, своєчасне виявлення конфліктів інтересів і можливих соціальних та екологічних наслідків наукової діяльності, інтелектуальна чесність та повага до етичних принципів і особливостей досліджень, має стати основою для належного управління відкритою наукою;

співпраця, участь та інклюзивність

співпраця на всіх етапах наукової діяльності, поза межами географічних, мовних, поколіннєвих і ресурсних відмінностей, має стати нормою. Міждисциплінарна співпраця має сприяти повноцінній і ефективній участі представників громадськості, а також включенню знань маргіналізованих спільнот для розв’язання соціальнозначущих проблем;

гнучкість

наявність різноманітних наукових систем, суб’єктів і ресурсів, а також стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій виключають можливість застосування універсальних підходів до інструментів та практик відкритої науки й спонукають установи заохочувати різні способи розвитку відкритої науки та форми її реалізації, дотримуючись вищезазначених основних цінностей і максимально враховуючи інші принципи відкритої науки;

сталість

забезпеченню максимальної ефективності й дієвості відкритої науки сприяють стійкі довгострокові методи роботи, послуги, інфраструктура та моделі фінансування, що дають змогу забезпечити рівноправну участь науковців із менш привілейованих установ і країн. Об’єкти інфраструктури відкритої науки мають функціонувати й фінансуватися переважно на некомерційній основі, спираючись на довгострокову концепцію, що вдосконалює практику відкритої науки та забезпечує постійний і необмежений доступ для усіх охочих.

Державна політика відкритої науки в Україні

Державна політика відкритої науки в Укаїні спрямована на забезпечення утвердження принципів відкритості до наукових та освітніх даних, надання максимально можливого доступу вченим, освітянам, інноваторам, промисловцям, іншим заінтересованим сторонам до дослідницьких інфраструктур, публікацій та даних, створення умови для забезпечення рівних можливостей та рівного доступу жінок та чоловіків в науці.

3 8 жовтня 2022 р. Україна приєдналась до країн ЄС, які мають затверджений план реалізації принципів відкритої науки – Уряд ухвалив розпорядження «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки» в Україні на період до 2030 року, яким передбачається реалізація таких основних завдань:
1) забезпечення відкритого доступу до наукових результатів та науково-технічної інформації;
2) забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури;
3) створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі;
4) популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності;
5) удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності;
6) підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки.

Впровадження ідей та практик відкритої науки в Україні відбувається також завдяки участі у міжнарадних проєктах у сфері досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та «Євратом».

Нормативно-правові акти України

Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реалізації принципів відкритої науки». 

Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2023–2025 роках“ від 17 листопада 2023 р. № 1049-р

Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження національного плану щодо відкритої науки” від 8 жовтня 2022 р. № 892-р.

 Наказ МОН України  “Про затвердження Дорожньої карти інтеграції освітнього і наукового просторів України до Європейського дослідницького простору” від 10.02.2021 № 167

Інформаційно-методичні матеріали

Відкрита наука. Національний план (Вебінар, жовтень 2022 р.)

Відкрита наука в Україні та світі згідно з даними Web of Science (презентація, Ірина Тихонкова, Clarivate)

Відкрита наука в університетах та завдання для академічних бібліотек (майстер-клас  від Наукової бібліотеки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого)

Відкрита наука: проєкти ДНТБ України (презентація,Тетяна Ярошенко, ДНТБ України)

Відкрита наука та відкриті дані: turning point (презентація, Юлія Главчева, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”)

Відкритий доступ, відкрита наука, відкриті дані: виклики часу (відеоматеріали вебінара від 05.03.2025)

Відкриті дані та штучний інтелект: аналіз технологічного досвіду впровадження та використання (презентація, Ольга Ольшевська, Одеський національний технологічний інститут);

Відкриті наукові практики (навчальний посібник за результатами проєкту OPTIMA (Open Practices, Transparency and Integrity for Modern Academia = Відкриті практики, прозорість та доброчесність для сучасної вищої школи)

Відкриті дослідницькі дані: як говорити зі скептиками і які найкращі європейські практики ми можемо запозичити (презентація, Ірина Кучма, EIFL)

Вступ до відкритої науки. Посібник (Варшава/Прага,2023)

«Дані, дані, дані!» Як зібрати, проаналізувати та представити дослідницькі дані професійно (презентація, Гарет Дайк, Bentham Science)

Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних (2024)

Наукові дані: поняття, принципи FAIR, репозитарії даних (презентація вебінара від 7.03.2025)

Теоретичні та методичні основи модернізації механізмів підвищення дослідницької спроможності університетів України у контексті імплементації концепції «Відкрита наука» та повоєнного відновлення України як сильної європейської країни : монографія / В. Луговий, І. Драч, О. Петроє, В. Зінченко, Ю. Мєлков, І. Жиляєв, І. Регейло, О. Слободянюк, Н. Базелюк ; за ред. В. Лугового, І. Драч, О. Петроє. – Київ : Інститут вищої освіти НАПН України, 2023. – 173 с. – https://doi.org/10.31874/978-617-7644-61-2-2023

Як створити електронну бібліотеку й не порушувати авторських прав? (запис вебінара)

Відкрита наука в університетах

Серед провідних суб’єктів відкритої науки є університети, у яких знання і продукуються, і поширюються одночасно. Відкрита та прозора практика має важливе значення для розвитку дослідницької діяльності університетів – вона зумовлює нові способи проведення досліджень/освіти/інновацій, їх архівування та курування, а також розповсюдження по всьому світу, прискорює процес дослідження з безпрецедентною швидкістю та зміцнює основні академічні цінності такі, як доброчесність дослідження, співпраця та обмін знаннями.

Перевагами відкритої науки у вищій освіті є: доступність знань, зокрема, через відкриті освітні ресурси та журнали відкритого доступу; потенціал у подоланні міждисциплінарних бар’єрів з метою вирішення глобальних проблем; спільне використання ресурсів, зокрема здійснення складних обчислень з використанням штучного інтелекту та машинного навчання задля проведення досліджень та підготовки наукових кадрів.

Асоціація університетів Європи (European University Association) активно підтримує університети у переході до відкритої науки, визначає нові тенденції та розробки в цій галузі, включаючи громадянську науку, цифровий суверенітет та відкриту освіту, тісно співпрацює з Експертною групою ЄС з відкритої науки. Асоціація виділяє три ключові сфери відкритої науки:

• універсальний і постійний відкритий доступ до наукових результатів у справедливій екосистемі наукових публікацій;
• дослідницькі дані, доступні для пошуку, сумісні та багаторазові (FAIR);
• інституційні підходи до оцінки досліджень (EUA Open Science Agenda 2025).

EUA приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО з відкритої науки. 

СумДПУ імені А. С. Макаренка у своїй освітній і науковій діяльності щодо впровадження ідей відкритої науки орієнтується на найкращі міжнародні практики, досвід та рекомендації. Основні проблеми і ключові засади реалізації принципів відкритої науки як норми освітньої та наукової діяльності Університету визначає «Політика відкритої науки Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка» (протокол № 4 від 25 листопада 2024 року).

Політика не суперечить міжнародній практиці, чинному законодавству, нормативній базі загальнодержавного та внутрішньоуніверситетського рівнів. Документ враховує цінності та практики відкритої науки міжнародних інституцій (у тому числі Рекомендації UNESCO з відкритої науки, Директиву 2019/1024 Європейського Парламенту та Ради від 20.06.2019 р. щодо відкритих даних та повторного використання інформації державного сектору та ін.); ґрунтується на положеннях чинного законодавства України, нормативної бази загальнодержавного рівня, у тому числі законів «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2016 р. зі змінами), «Про науково-технічну інформацію» (1993 р. зі змінами), «Про авторське право і суміжні права» (2022 р. зі змінами), «Про вищу освіту» (2014 р. зі змінами), розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки» (від 08.10.2022 р. № 892-р), наказів Міністерства освіти і науки України «Про затвердження дорожньої карти з інтеграції науково-інноваційної системи України до європейського дослідницького простору» (від 10.02.2021 р. № 167), «Про затвердження змін до Порядку державної реєстрації та обліку науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій» (від 11.09.2024 №1304) та ін.;

Політика корелює із засадами Статуту Університету, Кодексу академічної доброчесності Університету, Положення про систему забезпечення академічної доброчесності у освітньо-науковій діяльності Університету, Положення про інституційний репозитарій Університету.

Інфраструктура відкритої науки

Під інфраструктурою Відкритої науки розуміється віртуальна або фізична дослідницька інфраструктура загального користування (включаючи основне наукове обладнання, колекції, журнали та платформи відкритого доступу до публікацій, сховища, архіви, відкриті бібліометричні та наукометричні системи, що використовуються для оцінки та аналізу різних галузей науки, відкрита інфраструктура для обчислень і обробки даних, що дозволяє проводити колективний і мультидисциплінарний аналіз даних, об’єкти цифрової інфраструктури), яка необхідна для підтримки Відкритої науки і задоволення потреб різних співтовариств. Відкриті лабораторії, а також платформи та сховища даних Відкритої науки, що використовуються для публікацій, дослідницьких даних та вихідних кодів, колективні платформи для розроблення програмного забезпечення та віртуальне дослідницьке середовище, а також цифрові послуги, зокрема, що дозволяють однозначно ідентифікувати наукові об’єкти за допомогою постійних унікальних ідентифікаторів, відносяться до найважливіших об’єктів інфраструктури відкритої науки, які на основі відкритості та стандартизації надають ключові послуги, пов’язані з управлінням даними та забезпеченням їх доступності, мобільності, аналізу та інтеграції, науковою літературою, тематичними науковими пріоритетами або участю громадськості. Різні сховища даних повинні бути адаптовані до конкретних характеристик об’єктів, що розміщуються в них (публікацій, даних або кодів), місцевих умов, потреб користувачів і вимог дослідницьких спільнот, але при цьому вони повинні застосовувати стандарти функціональної сумісності і передові методи роботи для забезпечення належної перевірки матеріалів, що знаходяться в сховищах, і для полегшення їх пошуку і повторного використання людьми і машинами. Відкриті стенди для випробувань інноваційних продуктів, включаючи бізнес інкубатори, загальнодоступні дослідницькі лабораторії, структури управління відкритими ліцензіями, а також наукові кіоски, музеї, парки, дослідницькі майстерні також є елементами інфраструктури відкритої науки, що забезпечує загальний доступ до фізичних об’єктів, ресурсів і послуг. Об’єкти інфраструктури Відкритої науки найчастіше створюються колективними зусиллями співтовариств і мають найважливіше значення для їх довгострокової стійкості, внаслідок чого вони повинні функціонувати на некомерційній основі і максимально можливою мірою забезпечувати загальний, постійний і необмежений доступ.

Елементи екосистеми відкритої науки в ЄС

політики

стандарти

каталоги
реєстри

репозитарії

технічна
інфраструктура

інструменти
сервіси

European Charter for Researchers and the Code of Conduct for the Recruitment of Researchers

Описано ключові елементи політики Європейського Союзу, спрямованої на те, щоб зробити дослідження привабливою кар’єрою, що є життєво важливою рисою його стратегії стимулювання економічного зростання та зростання зайнятості.

European Strategy Forum on Research Infrastructures

ESFRI підтримує послідовний і стратегічний підхід до розробки політики щодо дослідницьких інфраструктур у Європі та сприяє багатостороннім ініціативам, що ведуть до кращого використання та розвитку дослідницьких інфраструктур на рівні ЄС та на міжнародному рівні. 

Amsterdam Call for Action on Open Science (Government of the Netherlands)

Амстердамський заклик до дій щодо відкритої науки – це документ, який виступає за «повний відкритий доступ до всіх наукових публікацій» і схвалює середовище, де «обмін даними та управління ними є підходом за замовчуванням для всіх досліджень, що фінансуються державою».

OpenAIRE

OpenAIRE сприяє дотриманню ідей відкритої науки, а також пропонує цифрові інструменти для моніторингу відкритого доступу, вивчення впливу досліджень. Платформа побудована на основі концепції «Відкрита наука як послуга» (OSaaS). Пропонує доступ до понад 20 сервісів. 

UNESCO Recommendation on Open Science

Задекларовані ключові цінності та принципи відкритої науки. Враховано дисциплінарні та регіональні відмінності у підходах до відкритої науки, свободу наукової діяльності, необхідність у гендерних перетвореннях та конкретні проблеми, з якими стикаються вчені та інші суб’єкти відкритої науки різних країн.

Recommendation on the Management of Intellectual Property in Knowledge Transfer Activities and Code of Practice for Universities and Other Public Research Organizations

Документ спрямований на поліпшення управління інтелектуальною власністю та передачі знань університетами та ГДО в державах-членах ЄС. Університети повинні заохочувати використання і поширення результатів наукових досліджень, які фінансуються державою, і одночасно забезпечувати захист інтелектуальної власності.

European Data Strategy

Створення спільного європейського простору даних, включно з дослідницьким сегментом.

Horizon Europe Open Access Mandate

Політика відкритого доступу до публікацій, що фінансуються у межах програми Horizon Europe.

The European Commission’s Recommendations on Access to and Preservation of Scientific Information

Рекомендації Європейської Комісії щодо доступу та збереження наукової інформації.

Open Research Europe

Відкрита видавнича платформа, яка пропонує швидку та прозору публікацію всіх результатів досліджень у всіх дисциплінах для дослідників, які фінансуються Європейською Комісією. Відкрите рецензування та індексування в Scopus, PubMed, Inspec, Google Scholar.

The European Code of Conduct for Research Integrity

Європейський кодекс поведінки щодо наукової доброчесності служить європейській дослідницькій спільноті основим стандартом для підтримки чесності досліджень у всіх проєктах, які фінансуються ЄС.

The EUA Open Science Agenda 2025

European University Association активно підтримує університети у переході до відкритої науки, визначає нові тенденції та розробки в цій галузі, включаючи громадянську науку, цифровий суверенітет та відкриту освіту.

Science Europe Open Access Services

Підтримка наукових досліджень через відкритий доступ. Найкращі можливі рішення щодо практичних аспектів переходу та впровадження повної політики відкритого доступу, адаптованої до різних контекстів. 

ELIXIR

Європейська інфраструктура наук про життя, яка об’єднує вчених із понад 240 науково-дослідних інститутів, розташованих у 23 країнах. Головна мета — полегшити пошук, обмін, узагальнення й аналіз даних наук про життя.

European Open Science Cloud (EOSC)

Просування практик відкритої науки в інтересах створення нових знань, просування інновацій та зміцнення суспільної довіри до науки.

FAIR Principles

Стандарти, які забезпечують пошук даних, доступність, взаємодію та можливість повторного використання.

EUDAT Collaborative Data Infrastructure

Одна з найбільших інфраструктур інтегрованих служб даних і ресурсів, що підтримують дослідження в Європі.

Zenodo

Проект OpenAIRE на замовленя ЄК. Створено та розроблено дослідниками, щоб кожен міг приєднатися до Open Science.

Copernicus Data Store

Сховище кліматичних даних.

CERN Open Data Portal

Понад п’ять петабайт відкритих даних із фізики елементарних частинок.

Training Programs under Horizon Europe

Робочі програми в рамках Horizon Europe.

D4Science

Цифрова інфраструктура для впровадження відкритої науки. Платформа об’єднує численні інструменти в цілісні зручні послуги, доступні для дослідників з різними технічними знаннями.

PLoS Open Science

Некомерційна організація, яка прагне просувати відкриту науку вперед за допомогою вимірних, значущих змін у публікації досліджень, політиці та практиці.


OSF

Безкоштовний інструмент керування проєктами з відкритим кодом, який підтримує дослідників протягом усього життєвого циклу проєкту.

DataCite

DataCite робить дослідження ефективнішим, об’єднуючи результати досліджень і ресурси – від даних і препринтів до зображень і зразків. Інфраструктура для створення та керування унікальними DOI для наукових даних.

Open Researcher and Contributor ID

Бачення ORCID – це світ, у якому всі, хто бере участь у наукових дослідженнях та інноваціях, унікально визначені та пов’язані зі своїм внеском у різних дисциплінах, кордонах та часі.

Dryad

Платформа для публікації відкритих даних і спільнота, яка прагне відкритого доступу та регулярного повторного використання всіх даних досліджень.

Registry of Open Access Repositories Mandatory Archiving Policies (ROARMAP)

Міжнародний реєстр відкритих мандатів доступу, політик, прийнятих університетами, науково-дослідними інститутами, які можна переглянути, перед здачею на зберігання наукового матеріалу у відкрите сховище.

ResearchGate

Об’єднує світ науки та робить дослідження відкритими для всіх. 20 мільйонів дослідників у 190 країнах світу використовують ResearchGate, щоб підключатися, співпрацювати та ділитися своєю роботою.

RepOD

Сховище відкритих даних, розроблене ICM UW у рамках діяльності Open Science Platform, архівує та забезпечує доступ до всіх даних, створених, зібраних і розроблених для потреб наукових досліджень.

SELFIE

Європейський освітній простір. Інструмент для підтримки навчання в епоху цифрових технологій.

FAIRsFAIR

Практичні рішення для використання принципів FAIR протягом усього життєвого циклу даних

Coalition for Advancing Research Assessment

CoARA – сучсні методи та процеси, за допомогою яких оцінюються дослідження, дослідники та дослідницькі організації. 

EMBL-EBI

Європейський інститут біоінформатики EMBL. Ресурси даних та інструменти аналізу для підтримки наукових досліджень життя.

arXiv

Відкрита для всіх платформа для обміну дослідженнями. Містить понад два мільйони наукових статей у восьми тематичних областях.

Figshare

Провідна в галузі інфраструктура сховищ для зберігання та обміну документами, FAIR даними, результататами досліджень.

EU Open Research Repository

Це спільнота Zenodo, яка займається сприянням відкритої науки та підвищенням видимості та доступності результатів досліджень, що фінансуються ЄС.

Directory of Open Access Journals (DOAJ)

Мультидисциплінарний каталог журналів відкритого доступу. У всьому світі критерії DOAJ стали золотим стандартом для публікацій у відкритому доступі.

CESSDA

Об’єднує архіви даних соціальних наук по всій Європі. Його місія полягає в просуванні результатів соціальних наукових досліджень і підтримці національних і міжнародних досліджень і співпраці.

re3data (Registry of Research Data Repositories)

Глобальний реєстр сховищ дослідницьких даних, який охоплює сховища дослідницьких даних із різних академічних дисциплін.

Mendeley

Система управління бібліографічною інформацією, має підключення до міжнародної соціальної мережі вчених. Продукт компанії Elsevier.

Registry of Open Access Repositories (ROAR)

Реєстр репозитаріїв відкритого доступу. Розміщується в Університеті Саутгемптона (Великобританія), є частиною EPrints.org мережі.

Directory of Open Access Repositories (OpenDOAR)

Глобальний каталог сховищ відкритого доступу із гарантованою якістю.

MyScienceWork

Відкрита мережа для зберігання та відкриття наукових публікацій з усіх дисциплін.

Directory of Open Access Books (DOAB)

Каталог книг відкритого доступу. Усі послуги DOAB безкоштовні, а всі дані у вільному доступі.

Для систематизації елементів екосистеми Відкритої науки використані напрацювання

Колещук O., Степура T., & Корицька O. (2025). Практики побудови екосистеми відкритої науки в ЄС. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, (17).https://doi.org/10.54929/2786-5738-2025-17-02-01