Зоя Когут. Поезія з далеких берегів

21 травня народилася українська поетеса та письменниця в діаспорі, уродженка міста Суми – КОГУТ ЗОЯ (дівоче Ніконенко).
Герої творів Зої Когут тужливо-меланхолійні, самотні. А мотиви тривоги і болю за рідну землю, самовіддана праця в ім’я України та її народу, – ось чи не основна тема творчості поетеси. Чужина (Австралія), як рана, що ятрить постійно і не заживає.
Перебуваючи в еміграції, Зоя Когут звертається до поезії сучасної України. Понад усе її захоплювали твори Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Ігоря Калинця, Василя Стуса, Дмитра Павличка. З еміграційних поетів, що вразили її, називає Василя Барку.
Сотні літературних виступів, вечорів у багатьох державах перед українцями відбувалися з незмінним успіхом і популяризували її ім’я й українську спільноту.
Тематична збірка «За Україну молюся» – короткий поетичний енциклопедичний довідник українських народних свят від січня до грудня. Тут картинні зображення звичаїв, розкриття походження і значення національних обрядових урочистостей, що є святами душі.
До 100-річчя від дня народження поетеси Наукова бібліотека підготувала літературну візитку «Зоя Когут. Поезія з далеких берегів».