Зірка у поетичному просторі України

19 березня відзначає свій 95-й день народження видатна українська поетеса – ЛІНА КОСТЕНКО.  Завдяки їй поетичне слово полюбили мільйони, і складно нині знайти українця, чиє серце не торкнули афористичні, пронизливі вірші невимовної глибини та строфи з вічними сенсами. 

Не треба думати мізерно.
Безсмертя є ще де-не-де.
Хтось перевіяний, як зерно,
у ґрунт поезії впаде.
Митцю не треба нагород,
його судьба нагородила.
Коли в людини є народ,
Тоді вона уже людина.

Ми воїни. Не ледарі. Не лежні
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.

Ліна Костенко – перлина сучасної української літератури. Її твори не лише цікаві та влучні, а й глибоко актуальні. Уже багато років вона залишається справжнім борцем з неправдою, показовістю, пристосуванством, а зброя її – твори. Вона вміє зачепити, змусити думати, мріяти та діяти.

Ще трохи, трохи — й зацвітуть морелі,
і облетять, як сон кореневищ.
Війна малює кров’ю акварелі.
Її палітра — попіл пожарищ.
Її пейзаж — руйновище кварталів.
Порожніх вулиць вицвіла пастель.
Хіба що десь крізь стогін з-під завалів
якийсь тюльпанчик раптом проросте.

Ім’я Ліни Костенко вшановується не лише в Україні, а й за її межами. У 2015 році мала планета Сонячної системи № 290127 отримала назву #Лінакостенко. Вона є лауреаткою Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону і номінантка на Нобелівську премію з літератури.

Твори Ліни Костенко перекладені англійською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою мовами.

У нас вже підриваються на мінах.
В полях по обрій брухту і броні.
У нас стрічають люди на колінах
своїх убитих хлопців на війні.
Росли, росли — і виросли хлоп’ята.
Чиїсь кохані і чиїсь сини.
Щоб Україна не була розп’ята,
пішли боротись, — хто ж, як не вони?!
Господь їм сил подвоїв і потроїв.
Здолали все, подужали заброд.
Так виникає нація героїв.
Так постає з населення народ.

«І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
і за минулим плакати не варт».

Наукова бібліотека 95-й річниці народження Ліни Костенко присвячує:
Відео-флешмоб «Маю тільки небо над собою, маю тільки душу при собі…»
Подкаст: літературна елегія «Поетичний світоплин Ліни Костенко»
Бібліографічний есей «Я вибрала долю собі сама»
Лонгрід «Зірка у поетичному просторі України»
Віртуальну виставку «Сьоме небо Ліни Костенко»
Книжкову виставку-портрет «І щось в мені таке болить, що це і є, напевно, Україна» (абонемент художньої літератури – 108 аудит.).

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.

Запрошуємо ознайомитись з творами Ліни Костенко та виданнями про творчий та життєвий шлях цієї унікальної жінки. Згадаємо вислови та рядки творів, що проймають до мурашок, змушують думати, відчувати, розуміти, які заряджають енергією, надихають змінюватися та змінювати світ навколо себе.