Жіночий ідеал Ольги Кобилянської

«… читач і сьогодні приходить до її творів по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру, адже ж вона створила цілу енциклопедію жіночої душі».

Дмитро Павличко

27 листопада в день народження видатної українки ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ літературний світ згадує творчі здобутки і «таємні сторони її душі».

У своїх творах Кобилянська звертає увагу на нову для тогочасної української літератури проблематику. Вона була людиною з європейським мисленням, її хвилювало питання емансипації – вважала його віянням часу, коли не лише проблеми особистого життя змушували жінку підняти голову і подивитися на світ по іншому. Кобилянська одна з перших в українській літературі звернулася до відображення жінок-інтелігенток, які прагнуть вирватися з міщанського середовища. І при всьому тому вона залишалася справжньою жінкою.

Поряд із давно усталеним і звичним світом чоловіків несміливо, бо вперше, проступає жінка з повноцінним особистісним світовідчуттям, з багатим внутрішнім світом, наділена відкритим розумом, щирим серцем, волею та правом на щастя, дарованими їй життям.

«Ольга Кобилянська – дуже несподівана для української літератури зламу ХІХ–ХХ століть. Від нескінченних жінок-селянок – дівчат, молодиць, покриток, кумась, свекрух, невісток – її героїні відрізнялися не тільки своєю інтелігентністю, емансипованістю, нескінченними пошуками ідеалу…»

Соломія Павличко

Перед читачем розгортаються – крізь призму світобачення головної героїні твору – сцени життя і побуту різних прошарків тогочасної буковинської інтелігенції, постають її представники – і ті, хто замислюється над проблемами соціального буття, і такі, що за своєю внутрішньою суттю є ретроградами, виразниками заскорузлості й регресу в суспільному житті.

Наукова бібліотека до 160-річчя від дня народження видатної української письменниці підготувала: