Наукова бібліотека

МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864–1913) – великий український письменник-гуманіст. Один із найталановитіших, хто чув слово цілим серцем і вмів словом філігранно передати найтонші людські почуття – залишається улюбленим автором багатьох українців та українок. Його ім’я стало символом високих здобутків українського письменства початку ХХ століття.
В усіх творчих втілення письменника – майстерність і вишуканий хист до рідного слова. Його повісті, оповідання та новели яскраво відтворюють не тільки глибинні соціальні зрушення в суспільстві.
Коцюбинський вважається найвидатнішим стилістом української прози. Він почав як реаліст і народник, однак схилявся до імпресіоністичної манери. Приніс в українську літературу елементи декадентства, символізму, неоромантизму, – усього того, що за аналогією з німецькою та польською літературою дістало назву модернізму.
Як психолог письменник найчастіше писав про людську та мистецьку роздвоєність, амбівалентність, свідомо чи підсвідомо відбиваючи свою письменницьку й людську драму.
Михайла Коцюбинського сучасники часто називали сонцепоклонником. Знайомство з його творчістю наочно підтверджує точність цієї характеристики. Вишукана художність, вражаюча простота думки й справді, немов пронизують читача життєдайним сонячним проміннями. Його творчість непомітно, але неминуче допомагала людині ставати людиною. Відчувати у собі ті самі непереможні сонячні промені.
Наукова бібліотека до 160-річчя від дня народження М. М. Коцюбинського підготувала:

• подкаст – літературну панораму за книгою Михайла Слабошпицького «Що записано в книгу життя. Михайло Коцюбинський»;

• віртуальну виставку «Закоханий у життя, у сонце, у людину».