Єдині стандарти академічної чесності для всієї системи освіти та науки України

29 січня 2026 року Президент України підписав Закон № 4742-IX «Про академічну доброчесність». Документ базується на законопроєкті № 10392, ухваленому Верховною Радою 18 грудня 2025 року, та декларує комплекс єдиних стандартів академічної чесності для всієї системи освіти та науки України.

«Прийняття цього Закону є важливим та історичним кроком для розвитку системи освіти і науки в Україні. Закон не має аналогів у державах європейського простору та спрямований на формування і утвердження культури академічної доброчесності відповідно до європейських стандартів у закладах освіти, наукових установах та в суспільстві загалом».

Прес-служба Апарату Верховної Ради України

Документ вперше уніфікує академічну доброчесність як правову категорію та визначає її «як сукупність цінностей, принципів і правил, яких мають дотримуватися всі суб’єкти академічної діяльності під час навчання, викладання, наукової та науково-технічної діяльності».

Закон «Про академічну доброчесність»:

поширюється на:

  • освітню діяльність закладів освіти всіх рівнів;
  • наукову та науково-технічну діяльність;
  • навчальну діяльність здобувачів освіти;
  • створення, рецензування, наукове редагування академічних творів;
  • вступні випробування, конкурси, олімпіади;
  • присудження ступенів освіти, наукових ступенів, присвоєння вчених і педагогічних звань;
  • процедури внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освіти й науки;
  • оцінювання наукових установ.

(стаття 2)

окреслює основні принципи:

  • пріоритетність забезпечення дотримання академічної доброчесності;
  • відкритість інформації про правила, норми, порушення та відповідальність;
  • нетерпимість (нульова толерантність) до порушень академічної доброчесності;
  • повага до результатів академічної діяльності;
  • уникнення конфлікту інтересів.

(стаття 4)

визначає санкції за порушення академічної доброчесності:

  • для педагогічних і науково-педагогічних працівників, науковців – попередження, обмеження професійної діяльності, звільнення з посади, позбавлення наукових ступенів і вчених звань, права участі в конкурсах чи керівництва дослідженнями.
  • для здобувачів освіти – усне або письмове попередження, повторне виконання робіт, позбавлення академічної стипендії, відрахування;
  • для закладів освіти й наукових установ – інституційні санкції, відмова в акредитації, позбавлення права присуджувати ступені чи зниження оцінки державної атестації.

(Стаття 22)

проголошує сім ключових цінностей академічної доброчесності:

  • чесність (перед собою та іншими);
  • довіра (до того, що результати отримані чесно);
  • повага (до гідності та інтелектуальної власності);
  • справедливість (неупереджене ставлення);
  • відповідальність (за результати своєї роботи);
  • стійкість (здатність діяти чесно попри тиск);
  • рішучість (сміливість захищати доброчесність).
  • (стаття 4)

розширює перелік порушень академічної доброчесності:

  • відчуження авторства;
  • академічний плагіат;
  • приписування авторства;
  • самоплагіат;
  • фабрикація;
  • фальсифікація;
  • недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом;
  • недоброчесне оцінювання;
  • несамостійне виконання завдання;
  • недозволена допомога;
  • академічний саботаж;
  • схиляння до порушення академічної доброчесності;
  • інституційні порушення академічної доброчесності.

(Стаття 18)

зобов’язує заклади освіти та наукові установи:

  • мати внутрішню систему забезпечення академічної доброчесності;
  • затвердити внутрішні політики, процедури та уповноважені органи;
  • забезпечити прозорий порядок розгляду повідомлень про порушення;
  • оприлюднювати внутрішні акти та результати розгляду таких повідомлень;
  • використовувати програмні засоби для виявлення ознак порушень доброчесності.

(Стаття 12)

встановлює правила академічної доброчесності під час створення та оприлюднення академічних творів:

  • академічний твір повинен містити достовірну інформацію;
  • зазначаються всі його автори й інші особи, які брали участь у роботі із зазначенням характеру внеску кожної з таких осіб;
  • у разі використання в академічному творі об’єкта, згенерованого ШІ, автор повинен повідомити про це;
  • обов’язково вказується використання автором у новому творі власних раніше опублікованих наукових результатів;
  • тексти прийнятих до захисту у закладі вищої освіти, науковій установі дисертацій, кваліфікаційних робіт, підписані кваліфікованим електронним підписом, оприлюднюються до їх захисту у машинозчитувальному форматі, на постійній основі, з наданням вільного доступу до них без проходження автентифікації та з дотриманням інших вимог, визначених законодавством, зокрема положенням про Національний репозитарій академічних текстів, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

(стаття 8)

Отже, академічна доброчесність отримує чітке законодавче оформлення з визначеними принципами, видами порушень і механізмами реагування.

Прийняття Закону України «Про академічну доброчесність» створює правові передумови для підвищення якості освіти і науки, утвердження етичних стандартів в академічному середовищі та зміцнення довіри суспільства до результатів навчання та наукових досліджень.

Введення закону в дію відбудеться 31 липня 2026 р. Повний текст за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4742-20#Text