«Я жива, я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!»
Ці відомі слова Мавки з «Лісової пісні» стали візитівкою всієї художньої творчості відомої української письменниці Лесі Українки. 25–26 лютого в читальному залі Наукової бібліотеки звучали вірші видатної поетки. Поетично-музична вітальня «Вона, мов кремінь, була горда почуттям, що є дочкою рідної країни» та вечір однієї книги «Лісова пісня» – гімн краси природи та людини» на вшанування 150 річниці «мавки української поезії» зібрали прихильників і поціновувачів її творчості. У поетично-музичній вітальні «Вона, мов кремінь, була горда почуттям, що є дочкою рідної країни» зібрались студенти інституту фізичної культури (спеціальності «Логопедія»). Ліричного звучання заходу надавали поетичні рядки «великої мрійниці» покладені на музику видатних українських композиторів М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового. На вечір однієї книги «Лісова пісня» – гімн краси природи та людини» завітали студенти природничо-географічного факультету. Гості познайомилися зі справжнім шедевром української та світової літератури драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня». На заході виступила артистка Сумського Національного академічного театру імені М. Щепкіна, лауреат міжнародних конкурсів Катерина Дорошко. У її виконнанні звучали чарівні рядки пісні «Летіла зозуленька».
