«Я поет однієї ноти…»
Микола Степанович Вінграновський (07.11.1936–26.05.2004) – український письменник-шістдесятник, режисер, актор і сценарист.
Микола Вінграновський – один із найяскравіших представників творчої генерації шістдесятників. Того покоління, яке розквітло після страшних часів сталінського терору, і вже не боялося на повний голос заявити про себе в українському мистецтві.
Експресивний, пристрасний лірик, Вінграновський не обмежувався самою тільки поезією. Він був і талановитим прозаїком, а також режисером, сценаристом й актором кількох фільмів, продовжувачем кінематографічних традицій Олександра Довженка.
Творчість Вінграновського характеризується еволюцією його стилістично-світоглядних акцентів: від космічно-амбітного розмаху, від гучноголосих громадянських інтонацій – до стишення, інтимізації, пом’якшення нот і обертонів, до локалізації і поглиблення тем і мотивів.
Загальний творчий доробок Миколи Вінграновського – 10 поетичних збірок, 9 повістей, 1 роман. Він зіграв 8 ролей і відзняв 14 фільмів, серед яких 5 художніх і 8 документальних фільмів.
Микола Вінграновський – лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка (1984, за дитячі збірки) та премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (США, 1993), літературної премії «Благовіст», премії ім. В. Вернадського (2002).
До 90-річчя від дня видатного українського письменника Наукова бібліотека презентує його поетичний та прозовий доробок у новій віртуальній виставці «Я поет однієї ноти». М. С. Вінграновський».