4 жовтня народився Ігор Володимирович Білевич (1971–2022) – український майстер-різьбяр по дереву, Заслужений майстер народної творчості України (2017), доцент Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, учасник російсько-української війни.

За відведений йому час наповнив своє життя майстерними досягненнями перш за все у різьбленні по дереву, сімейному, активному педагогічному та громадському життях.

Для саморозвитку Ігор Білевич опанував лозоплетіння, ковальство, гончарство, художню обробку шкіри та інші ремесла, щиро вчив цьому студентів. Присвятив себе відродженню та популяризації сіверського сухого різьблення. Майстер також використовував рельєфне та об’ємне різьблення. Виготовляв ложки, ковші, таці, скрині та меблі.

З початком війни на сході України 43-річний педагог не вагаючись, за мобілізацією сміливо пішов до військкомату й далі на передову. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року Ігор Білевич добровільно пішов до територіального центру комплектування й вступив до лав Збройних сил України. Брав участь у боях на підступах до Києва, потім з травня 2022 року разом із побратимами перебував на передовій у Донецькій області.

Загинув він 29 вересня 2022 року під селищем Ямпіль на Донеччині.

Наукова бібліотека на вшанування пам’яті про Героя та до 55-річчя від дня народження підготувала краєзнавче досьє «Видатний майстер і патріот. Ігор Володимирович Білевич».