Наукова бібліотека

ВЕЛИКИЙ ЛУГ вважається колискою запорізького козацтва. В давнину казали: «Січ – мати, а Великий Луг – батько». Історія Великого Лугу, місцевості у Дніпровських плавнях, почалася з утворення Великолузької заплави, утвореною Дніпром та з часом заповненою річковими наносами. Родючі ґрунти та відносна віддаленість від агресивних і войовничих осередків давніх цивілізацій здавна притягували у ці краї людей, які не бажали коритися централізованій жорсткій владі, вчили кооперуватися, об’єднувати зусилля у праці та війні, і відстоювати свою свободу. Великий Луг – це один із ключових символів України та української ідентичності, який зберігся у пам’яті українського народу попри все – через століття колоніального тиску, він є одним з тих духовних стрижнів, частиною станового хребта, довкола якого виростає, міцніє і на якому тримається і завжди триматиметься Україна. Чи багато нинішніх українців знають про Великий Луг? Як виявилося, дуже мало. Так, ці два слова подеколи зустрічаються у фольклорі, але абсолютна більшість з нас і питання собі не ставили, як розшифровується це словосполучення. А тепер – ми дізнаємося про славне і величне минуле, яке свідомо і, як бачимо, не без успіху вороги знищували в народній пам’яті. Ну, щоб потім сказати «никакой Украины не было». А УКРАЇНА є, була і буде! Наукова бібліотека підготувала віртуальний історичний дискурс «Козацька Атлантида: величне і славне минуле».