Василь Стус. Пам’ятаємо!

Митцю не треба нагород,
його судьба нагородила.
Коли в людини є народ,
тоді вона уже людина.
Ліна Костенко

6 січня минає 85 років від дня народження Василя Стуса – українського поета, дисидента, героя України, який свідомо поклав своє життя на боротьбу за свободу та незалежність України. Його ім’я стало символом духу, людської і національної гідності.

Василь Стус практично не називав себе поетом, зневажав радянське громадянство та принципово спілкувався українською. За переконання про необхідність збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської диктатури, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі. Його життя – це історія постійної боротьби за правду та справедливість, приклад незламності, принциповості, твердої волі, а ще – історія надзвичайної внутрішньої сили: ні концтабори, ні тюремні карцери не змогли зламати його дух та збити з обраного шляху.

Василь Стус людина рідкісної моральної обдарованості голос сумління в світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності. Він зберіг свій стиль до кінця це було основою його трагедії. Ніс даровану йому іскру Божу з гідністю і лицарською одвагою не згинаючись і не обминаючи. На такій дорозі поети гинуть.

Євген Сверстюк

Василю Стусу вдалося зреалізувати свій талант за умов, де інші згасали, його слово пробуджувало від сну українську свідомість.

Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли він сучасний, коли його творчість іде по самому нерву життя, коли вона зливається з криком його нації.

Василь Стус

На вшанування пам’яті незламного українця Наукова бібліотека презентує віртуальну виставку «Народе мій, до тебе я ще верну. Як в смерті обернуся до життя…»

«Де не стоятиму – вистою», – писав Василь Стус. І ми вистоїмо, бо бути українцями – це бути сильними!