У педагогіки обличчя берегині. Софія Русова

Уся діяльність Софії Русової засвідчувала,
що Україна має тип жінки-громадянки,
котра не є продуктом оточення, а сама
своїм впливом творить це оточення.
М. Шаповал

Софія Федорівна Русова увійшла в історію як видатна українська педагогиня, основоположниця української дошкільної педагогіки, авторка концепції національного виховання, просвітителька, визначна громадська та державна діячка України.

Вчена вважала, що програма національного виховання не може обмежуватись джерелами тільки рідної літератури, фольклору, історії, які, безумовно, збуджують і викликають високі патріотичні почуття. Вона застерігала: ця любов до рідного краю не повинна переходити в ізольований національний егоїзм. Світогляд Софії Русової склався у процесі спілкування з визначними діячами української культури: М. Старицьким, М. Лисенком, П. Чубинським, М. Драгомановим, В. Антоновичем, Русовим та ін.

Дослідники вважають, що за обсягом і рівнем просвітницької роботи Русова стоїть на одному щаблі з Оленою Пчілкою і Христиною Алчевською, а за силою і пристрастю, з якими звучало її слово на захист духовності української культури, Софію Русову можна порівняти з Лесею Українкою.

До 165-річчя від дня народження Софії Русової Наукова бібліотека підготувала віртуальну виставку «У педагогіки обличчя берегині».