Слово, що стоїть на сторожі нації

Письменник починається з широти душі,
зі здатності вбирати світ та віддавати пережите.

Павло Загребельний

Цьогоріч відзначаємо 100-річчя від дня народження ПАВЛА АРСЕНОВИЧА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО – видатного українського письменника, Героя України, автора десятків романів і повістей, який залишив чи не найбільшу спадщину серед сучасників і найбільші в історії пострадянської України тиражі в багатьох країнах.

«Для мене особисто кожен читач – це дзеркало… Ти йдеш серед дзеркал і відбиваєшся в кожному і в кожному неоднаково. Для одних ти, може, цікавий, для інших – нудний для третіх – смішний, для четвертих. Різноманіттю сприйнять немає кінця, і це завжди потрібно мати на увазі…» (П. Загребельний).

На сьогодні Павло Загребельний залишається одним із найпопулярніших українських письменників ХХ століття, хоча по-справжньому ще не осмислений і не оцінений, незважаючи на велику кількість літературознавчих досліджень, присвячених його творчості.

«Я написав мабуть десять романів про сучасність, про людину праці. І раптом збагнув що, я не можу осягнути душу нашої сучасної людини. Не через те що в неї немає душі, або ця душа бідна, ні! Вона й багата, вона й цікава, але до неї занадто трудно добратися. Вона обставлена такими ідеологічними барикадами, що дуже тяжко розглядати саму особистість. І я зрозумів, що мені буде легше найти оцю душу у людини минулого» (П. Загребельний).

Унікальність Загребельного полягає в тому, що максимально гармонійно та досконало ввібравши в себе історію культури безлічі народів і часів, він створив культуру власну, неповторну, суто українську, бо був патріотом у найвищому дієвому значенні цього слова. Людиною з великої літери в усьому, що назавжди відзеркалила в українській історії та літературі, справжню незайману до високих літ душу думками.

«Все що я досі написав і напишу у мене тільки про одне, про збереження людської особистості, людини як найбільшої коштовності. Незалежність – це найдорожче. Я сповідував її завжди, ніколи ні перед ким не схилявся. Схилявся лише перед визначними особистостями, перед людьми, які щось уміють робити, які мають неабиякий розум, які знають честь» (П. Загребельний).

Оригінальність манери письма Павла Загребельного забезпечила його органічне входження до когорти митців «нової хвилі» історичної прози. Він став одним із провідних митців цього процесу.

«Для українців самі великі імена їхньої історії та їх духу – Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Григорій Сковорода. І кожна епоха має сказати про них своє слово» (П. Загребельний).

У своїй творчості Загребельний стверджував гідність і самоцінність людської особистості, рішуче протиставляв посередності талант, пристосовництву –активну дію, рабству та мовчазній покорі – свободу й боротьбу за неї. Його прозі притаманні природні переходи від сучасності до історії, широта охоплення типів українського народного характеру, пристрасність в обстоюванні правди, добра, краси.

«Я прихильник літератури сюжетної, тому що сюжет це не просто цікавість. Сюжет – це характер людей» (П. Загребельний).

Історічна проза Загребельного прикметна не лише художньою оригінальністю, майстерним поєднанням конкретно-людського змісту з епічною широтою й велелюдністю, а й тим, що історія в ній повсякчас постає як історія українського духу, як українська історія. Його твори – це органічне поєднання внутрішніх і зовнішніх планів, панорамність та інтимність, переплетення різних часових та просторих площин.

«Я відкрив щось нове для себе з іншої точки зору дивився на літературну мову, історію українського народу, почував себе його невід’ємною часткою. Мова наша навдивовижу мальовнича, найпростіші слова осіяні немов золотим промінням» П. Загребельний.

Писати, як жити, й навпаки – великий дар, підвладний обраним. Саме тому твори Павла Загребельного читають і перечитають уже кілька поколінь.

«Ми єдині й неповторні на світі…» П. Загребельний.

До 100-річчя від дня народження Павла Загребельного Наукова бібліотека підготувала віртуальну виставку-портрет «СЛОВО, що стоїть на сторожі нації».