Обдарованість людини – це маленький паросток, що ледь проклюнувся із землі й вимагає до себе великої уваги. Необхідно пестити і леліяти, доглядати за ним, зробити все необхідне, щоб він виріс і дав рясний плід.
В. Сухомлинський
Обдарованість – складне психічне утворення, в якому нерозривно переплетені пізнавальна, емоційна, вольова, мотиваційна, психофізіологічна та інші сфери психіки людини, і саме ця складність зумовлює те, що вияви обдарованості характеризуються великою варіативністю, неоднозначністю, індивідуальністю.
Раннє виявлення, навчання й виховання обдарованих і талановитих дітей є одним із головних завдань системи освіти.
Iз безлічі нерозв’язаних таємниць світу найглибшою і потаємною є таємниця творчості. Тут природа не визнає підслуховування. Ніколи вона не дозволяє підгледіти останній акт творіння: ні те, як виникла земля, ні те, як виникла маленька квітка, ні те, як зароджується вірш і людина. Тут вона безжально, без жодної поблажливості опускає завісу. Навіть поет чи композитор – той, хто сам переживає процес поетичної чи музичної творчості, – не зможе згодом пояснити таємницю свого натхнення. Як тільки творіння завершене, художник вже нічого не може сказати про його виникнення, зростання й становлення; ніколи або майже ніколи він не зможе пояснити, як з його піднесених почуттів народився той чи інший чарівний рядок або з окремих звуків – мелодія, які потім звучать століття.
Стефан Цвейг
