Нові вимоги до дотримання академічної етики в науковому середовищі
Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 1146 від 17 вересня 2026 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань забезпечення академічної доброчесності як передумови якісної підготовки та атестації науково-педагогічних і наукових кадрів», яка впроваджує жорсткі інституційні санкції та персональну відповідальність за плагіат, фабрикацію й академічний саботаж.
Уряд затвердив нормативні зміни, що остаточно приводять підзаконні акти у відповідність до базового Закону України «Про академічну доброчесність». Нововведення спрямовані на підвищення довіри до вітчизняної науки, гармонізацію українського освітнього простору із європейськими стандартами та очищення академічного середовища від недоброчесних практик.
Зміни внесено до трьох ключових урядових постанов:
Постанови КМУ від 19 серпня 2015 р. № 656 «Порядок затвердження рішень про присвоєння вчених звань». Оновлено правила надання, а також механізм і підстави для позбавлення вчених звань професора, доцента та старшого дослідника через недотримання академічної доброчесності.
Постанови КМУ від 23 березня 2016 р. № 261 «Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)». Закріплено відповідальність наукових керівників та впроваджено санкції за «академічний саботаж» (умисне затягування видачі відгуків/документів).
Постанови КМУ від 17 листопада 2021 р. № 1197 «Порядок присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук». Регламентовано нову процедуру подання й розгляду скарг на плагіат, фабрикацію чи фальсифікацію у докторських дисертаціях, які відтепер першочергово розглядають уповноважені органи самих наукових установ та ЗВО.
Відтепер відповідальність за якість та унікальність дисертаційних досліджень покладається не лише на здобувача, а й на всіх учасників атестаційного процесу. Наукові керівники, консультанти, рецензенти та офіційні опоненти несуть персональну відповідальність за об’єктивність експертизи. У разі виявлення порушень їх відсторонятимуть від участі в атестації наукових кадрів на строк від 1 до 3 років.
Окрім традиційної боротьби з плагіатом, фабрикацією та фальсифікацією, оновлені правила запроваджують поняття «академічного саботажу». Штучне затягування розгляду документів, безпідставна відмова у видачі відгуків або умисне блокування процедури захисту тепер офіційно визнано процедурними порушеннями, що тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність.
Нові правила містять серйозні важелі впливу на заклади вищої освіти та наукові установи. Якщо в університеті буде виявлено системні порушення академічної доброчесності або покривання нечесних досліджень, заклад може на 2 роки втратити право присвоювати вчені звання за відповідною кафедрою чи спеціальністю.
Розгляд скарг та повідомлень про факти недоброчесності делегується безпосередньо уповноваженим органам самих університетів, які за результатами внутрішніх розслідувань подаватимуть матеріали до Міністерства освіти і науки України для винесення фінальних рішень.
Впровадження нових правил вимагає від університетської спільноти максимальної відповідальності та безумовного дотримання етичних норм. Посилюється внутрішній моніторинг якості наукових робіт на всіх рівнях – від курсових проєктів до докторських дисертацій.
З повним текстом Постанови Кабінету Міністрів України можна ознайомитися на Урядовому порталі