Михайло Старицький: багатодійність таланту
14 грудня відзначаємо день народження Михайла Старицького (1840–1904). Він увійшов в українську літературу як поет, прозаїк, драматург, перекладач, актор, режисер і організатор реалістичного професіонального театру. Творець нового репертуару, що дав інший поштовх театрального процесу наприкінці XIX сторіччя.
Усе життя Старицького було віддане розбудові української національної культури.
До найпопулярніших інсценізацій і драматичних переробок з українського матеріалу належать «За двома зайцями» (і нині найпопулярніша у багатьох театрах комедія), «Крути, та не перекручуй», «Чорноморці».
У його п’єсах позитивним героєм виступає людина, яка бореться проти соціальної несправедливості, за людську гідність, захищає в міру своїх можливостей слабшого.
В оригінальному авторському доробку Старицького є драми соціально-психологічні – «Не судилось» (1881), «У темряві» (1892), «Талан» (1893), соціально-побутові – «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1892). Писав драматург і водевілі: «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка» (1872), «По-модньому» (1887), «Чарівний сон» (1889).
Дослідники вважають Михайла Старицького зачинателем жанру українського історично-пригодницького роману. Ці твори пробуджували інтерес читацької аудиторії до героїчного минулого України, зображували її культуру та передавали національний характер, чарували старовиною та романтикою. Серед них – повість «Оборона Буші» («Облога Буші», 1891) і роман-трилогія «Богдан Хмельницький» – «Перед бурей» (1894), «Буря» (1896), «У пристани» (1897), романи «Молодість Мазепи» (1893), «Руїна» (1898), «Останні орли» (1901), «Розбійник Кармелюк» (1903).
До 185-річчя від дня народження українського письменника Наукова бібліотека підготувала літературне інфоліо «Михайло Старицький: багатодійність таланту» та подкаст: година мовної ерудиції «Національний мовний колорит бестселера Михайла Старицького «За двома зайцями».