Літературна анотація до 125-річчя з часу публікації поеми «Маруся Богуславка» П. О. Куліша
Пантелеймон Куліш – перший український письменник, який опублікував записану ним від кобзаря Андрія Шута народну думу про Марусю Богуславку.
« І весела, і щаслива
Мріями коханка,
І ясніша уродлива
Весняного ранка…»
Маруся Богуславка – легендарна українська жінка, яка випустила з турецької в’язниці близько 700 козаків-невільників. Можливо, це справжня незвичайна доля реальної дівчини з Богуслава, яка потрапила до полону, стала дружиною турецького паші, але зберегла у собі любов до рідної землі. А, можливо, це узагальнений образ української дівчини-бранки, створений народною фантазією.
Письменник взяв народну думу за основу великої епічної поеми «Маруся Богуславка», яка була вперше опублікована у 1899 році в журналі «Літературно-науковий вісник» (м. Львів).
Пантелеймон Куліш суттєво розширив історичний простір твору, по суті, модифікував і філософськи обґрунтував нову ідейно-естетичну концепцію, пов’язану не лише із образом Марусі Богуславки, а й із самою сутністю цього складного історичного часу.
До 125-річчя з часу публікації поеми «Маруся Богуславка» П. Куліша Наукова бібліотека підготувала літературну анотацію https://new.express.adobe.com/webpage/LhpTFiN4R3mUP