Наукова бібліотека

Найпоширенішим у науці про літературу є розуміння літературних напрямів і стилів, індивідуальної творчої манери письменників. Літературний напрям є важливим чинником літературного періоду. Як заперечення натуралістичної практики в художній царині, обґрунтованої філософією позитивізму, наприкінці XIX – початку XX ст. в літературі виник напрямок модернізму, якому притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість. Модерністи, на відміну від раціоналізму попередників, на перше місце ставили творчу інтуїцію, втаємничення у трансцендентну сутність буття. Вищим знанням проголошувалася не наука, а поезія зважаючи на її феноменальну здатність одуховнювати світ, проникати в найінтимніші глибини буття.

«Творче обличчя» окремих письменників-модерністів, їх індивідуальний стиль, втілення художнього методу, особливі істотні ознаки таланту в конкретному художньому творі, представлено в новій віртуальній виставці «Література доби модернізму. Моральні і духовні цінності».