Серед фундаторів українського національного мистецтва особливе місце посідає постать ГЕОРГІЯ ІВАНОВИЧА НАРБУТА (1886–1920) – видатного українського графіка, ілюстратора, геральдиста, одного з творців української національної школи графічного дизайну та автора перших українських державних знаків.

Найголовніші здобутки: автор перших українських банкнот (гривень), поштових марок УНР, проєктів герба та печатки Української Держави (1918); один із засновників і ректор Української академії мистецтв.

Створив «Українську абетку» (1917–1919), яка вважається вершиною української графіки, поєднуючи традиції українського рукопису, друкованої книги та барокові мотиви.

Розробив унікальний «нарбутівський шрифт», що базувався на українській скорописі XVII–XVIII ст. та європейських зразках.

Оформив обкладинки багатьох українських книг та часописів: «Енеїда» І. Котляревського, «Малоросійський гербівник», твори Г. Лукомського, журнали «Мистецтво», «Сонце труда»; розробляв віньєтки, екслібриси та орнаменти.

Його творчість мала вирішальний вплив на становлення українського мистецтва XX століття.

Георгій Нарбут мріяв бачити українське мистецтво вільним, самобутнім та відкритим світові. Здійснив «графічну українізацію», сформувавши модерний національний візуальний стиль, який залишається актуальним і сьогодні.

На відзначення 140-річчя від дня народження Наукова бібліотека підготувала віртуальний мистецько-історичний нарис «Корифей української графічної школи. Георгій Нарбут».