Ім’я в історії Сумщини

Сподіяне іншим добро не зникає безслідно.
Воно живе й після смерті добротворців.

Михайло Слабошпицький

Постать Івана Герасимовича Харитоненка є знаковою для кожного сумчанина. Завдяки своєму розуму, надзвичайно діловому чуттю й організаторському хисту, працелюбству, моральній витримці, енергії, підприємливості він, виходець із низів, сягнув шляхетних верств тогочасного суспільства.

«Іван Герасимович пристрасно любив свою комерційну діяльність, як учений любить свою науку, як художник любить своє мистецтво. Він не здобув наукової освіти. Але в ньому вражали розвинений розум і різнобічність знань, здобутих шляхом самоосвіти. Він порядно любив батьківщину і розумів, як облаштувати її добробут. Іван Харитоненко радів, що його установи добрі, що поля доглянуті, що у тисяч селян, які працюють на землі, немає казенних недоїмок…»
(Амвросій, архієпископ Харківський та Охтирський)

Його вважають добрим генієм Сум. І досі слугують людям освітні і лікувальні заклади, церкви, галереї, дендропарки, залізниця, залишені у спадок Іваном Харитоненком.

До 200-річчя від дня народження основоположника династії цукрозаводчиків, великого мецената Наукова бібліотека презентує краєзнавчий інфо-огляд «Ім’я в історії Сумщини».