«Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я…»

Цьогоріч Україна вшановує 155-ту річницю з дня народження своєї славетної доньки – письменниці, перекладачки та активної громадської діячки Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки).

Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ ніжний і чистий. Інколи веселий, частіше в задумі чи смутку. Світ не знав такої поетеси.

Життя славетної української поетеси та драматургині Лесі Українки стало втіленням дієвої любові до України та народу. ЇЇ творчість і донині вражає широтою тематики і безмежним драматизмом.

Її життя – як клаптики різнокольорового скла: новоград-волинський, єгипетський, київський, італійський, тбіліський, телавський, кутаїський, сурамський періоди – така собі яскрава мозаїка. Ті пазли різняться не лише географічно, а й духовно. Це сходинки до творчої вершини й вічності, хоча всі скріплені ниткою одного життя.

Лірична поетеса, авторка ліро-епічних поем та прози, драматургиня-новаторка, публіцистка, критикиня – такі грані художнього таланту Лесі Українки. Поетеса свідомо поставила свою творчість на служіння знедоленому народові. З цією метою вона «виховувала» і виковувала свої слова, прагнула, щоб вони стали:

«Промінням ясним, хвилями буйними,
Прудкими іскрами, летючими зірками,
Палкими блискавицями, мечами.»

Для ознайомлення з творчістю видатної українки Наукова бібліотека підготувала:

Гордий дзвін імені Лесі Українки в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про «Лісову пісню» або «Досвітні вогні», але і палку любов до великої поетеси і за свій народ, що спородив її.