Цей вічний нескорений дух

Живе людина – для мети,
Хай терном стеляться дороги….
А ми на вогнища тривоги
Міняєм спокій темноти…

Михайло Осадчий(1936–1994) – український журналіст і письменник, поет, і прозаїк, доктор філологічних наук. Дисидент, політичний в’язень СРСР, один із засновників Української асоціації незалежної творчої інтелігенції. Народився в селі Курмани Недригайлівського району на Сумщині.

Україно, зозульні діброви,
Україно, далеко єси…
Україно, яка ж ти чудова,
Усміхнись у серпанку краси.

Творчість письменника-публіциста лише за незалежності України потрапила до читацької аудиторії. Літературна діяльність М. Осадчого отримала чергове підтвердження світового визнання 1992 року: Міжнародний біографічний центр у Кембриджі присудив письменникові звання «Людина року 1991/92» та удостоїв престижного призу «Нагороди XX віку за значні досягнення».

За художньо-документальну повість «Більмо» Михайла Осадчого прийняли в почесні члени міжнародної письменницької організації ПЕН-Клуб (Швейцарська секція), нагородили літературною премією ім. І. Франка фундації Антоновичів у Чикаго. Вона була видана українською і перекладена англійською, французькою, німецькою, іспанською, китайською мовами.

Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб’язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.

Михайло Осадчий

До 90-річчя від дня народження українського письменника Наукова бібліотека підготувала віртуальну літературну візитку «Цей вічний нескорений дух. Михайло Григорович Осадчий».