Наукова бібліотека

Доробок наукового працівника складається з опублікованих праць, які можуть бути представлені різними видами: статті, монографії, глави книг, матеріали конференцій, патенти тощо. Опубліковані у різних виданнях, часто під час роботи в різних установах, а інколи і під іншим прізвищем (якщо відбулася зміна прізвища), що унеможливлює автоматичного створення коректного профілю науковця. Цікавість наукової спільноти оцінюється за отриманими цитуваннями. Часто для первинної кваліфікаційної оцінки необхідно надати перелік публікацій та дані за цитуванням, а для науковця показник індексу Гірша. Формула h-index достатньо проста, але підрахунки проводяться за різними базами даних з різним контентом, певними особливостями індексації, що призводить до різних значень h-index у одного науковця. Для упорядкування колекції наукового доробку існує декілька авторських профілів. Про створення формування та підтримання у актуальному стані Publons|ResearcherID, ORCID, ResearchGate, Google Scholar: запропонований вебінар. Також зупинимося на складнощах, що можуть виникнути при пошуку робіт певного автора у Web of Science Core Collection та як їх подолати. Як оцінити науковий доробок автора. Чи можна вплинути на цитованість роботи? Чи може автор розмістити роботи у відкритому доступні. Відповіді на ваші запитання.

З часом при опрацюванні наукової літератури постає питання її зручного зберігання та навігації та коректного використання при написанні власних робіт, оскільки в різних виданнях свої правила оформлення пристатейних переліків літератури. Найстарішим з наявних на ринку референс або бібліографічних менеджерів є EndNote. Для передплатників Web of Science існує можливість безкоштовного користування розширеною он-лайн версією. На вебінарі про швидкий старт, створення, наповнення та впорядкування власної колекції статей, імпорт публікацій з Web of Science, он-лайн бібліотек, пошукових систем, сайту видання, створення запису власноруч. А також про структуру статті, типи форматів пристатейної літератури і швидке оформлення рукописів за форматом журналу. Експорт даних з EndNote при створенні звітів. Відповіді на ваші запитання залишені в реєстраційних анкетах.

Переглянемо які нові функції з’явилися в новому інтерфейсі Web of Science у січні 2021. Шліфуватимемо майстерність роботи з Core Collection у новому інтерфейсі. Розширений пошук для вирішення більш складних пошукових задач. Аналіз, збереження, корегування отриманих даних. Створення і збереження звітів. Відповіді на запитання, які ви поставите в анкетах.

14 лютого 2002 року було оприлюднено Будапештську ініціативу відкритого доступу, яку було обговорено 1–2 грудня 2001 на конференції, що організував Інститут відкритого суспільства. В документі міститься вже класичне визначення «відкритого доступу». Як розвивається відкритий доступ? Які зміни приніс він у оприлюднення і розповсюдження результатів досліджень? У вересні  2018 cOAlition S, міжнародним консорціумом грантодавців та установ, було проголошено план S, який має на меті миттєвий доступ до результатів досліджень кожному і мав вступити в дію з 1 січня 2020 але початок було відкладено на 2021. Про десять принципів плану S і готовність до них наших установ, а також про можливості та виклики відкритого доступу, журнали відкритого доступу та вартість публікації.  Відповіді на ваші запитання залишені в реєстраційних анкетах.