Наукова бібліотека

Історія бібліотеки Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка нероздільно пов’язана з історією розвитку університету. За більш ніж 90-літній період бібліотека, як органічна та невід’ємна складова навчального закладу, пройшла довгий та складний шлях становлення і розвитку. Університетська бібліотека, спадкоємниця традицій багатовікового досвіду бібліотечної справи, об’єднує в собі функції освітнього, науково-дослідного та культурного центру.

Історичний період, політика держави, керівники навчального закладу, викладачі та студенти мали безпосередній вплив на становлення освітянської бібліотеки, яка в усі часи свого існування виконувала основну функцію: забезпечення інформаційних потреб освітян, допомога навчально-виховному процесу в формуванні майбутнього вчителя.

Розпочалася історія бібліотеки 28 грудня 1924 року з відкриттям Сумських Вищих Трирічних учительських курсів. Контингент студентів першого навчального року складав 93 особи. Викладачів – 10 осіб. Для навчального закладу було виділено приміщення Сумського реального училища по вул. Петропавлівській.

На початку ХХ століття у місті Суми функціонувало багато бібліотек. Це були книгозбірні Сумських чоловічих та жіночих гімназій, реальних училищ, духовних училищ, кадетського корпусу, начальних шкіл, громадського зібрання. Бібліотеки в цей час стали модними й серед дворянства та підприємницької буржуазії.

Майже всі вчителі мали власні бібліотеки. У деяких учительських родинах вони становили сотні томів, зберігалась значна кількість передплатних та періодичних видань, друкованих у Росії, Франції, Німеччині, Австро-Угорщині, Швейцарії, Італії, Великобританії, Японії.

У міських приватних та гімназійних бібліотеках була значна кількість книг, виданих у ХVІІІ–ХІХ століттях іноземними мовами, особливо німецькою та французькою. Це відбулося внаслідок приїзду до міста Сум у другій половині ХІХ століття багатьох іноземців з Німеччини та Австро-Угорщини, які брали із собою бібліотеки своїх родин.

Заслуговує на увагу той факт, що в місті Суми за підтримки місцевих меценатів з початку ХХ століття перевидавалося багато наукової літератури для гімназій та вищих навчальних закладів, які добре збереглися в приватних колекціях.

Під час революції у 1917–1918 роках та на початку радянського періоду значна кількість книг і бібліотек була зібрана в державне сховище, а ті, що не відповідали марксистсько-ленінській ідеології – знищені.

Частина книг з цієї колекції була передана до бібліотеки Сумських Вищих Трирічних учительських курсів – нинішнього Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка та започаткувала колекцію університетської книгозбірні.

Достеменно невідомо, на кого з викладачів було покладені обов’язки завідувача бібліотеки та прізвища перших бібліотекарів. Невідома також кількість одиниць книжкового фонду, з якого розпочала свою діяльність бібліотека. Весь перший склад викладачів-лекторів вищого навчального закладу зазнав ретельної кадрової селекції та став жертвами репресивної політики як «класово-ворожі націоналістичні недобитки, що намагаються прищепити студентам буржуазно-націоналістичну ідеологію». Особисті справи викладачів були вилучені, документи знищені.

За історичними документами матеріальне становище бібліотечного працівника було скрутне. Наприклад, у 1924 році сільський вчитель отримував 14 крб. 88 коп., бібліотечний працівник – значно менше.

Оплата праці працівників освіти та бібліотекарів суттєво відрізнялася від державних цін на промислові товари і продукти харчування. Всі кошти йшли на харчування.

У зв’язку з реорганізацією навчального закладу змінювалася назва бібліотеки – у 1925 році це вже була бібліотека Сумського педагогічного технікуму з правами вищого навчального педагогічного закладу.

Відомо, що серед найважливіших проблем, що були особливо актуальними для Сумського педтехнікуму відзначався брак навчальної літератури.

З 1930 року, відповідно до постанови Раднаркому УРСР, – навчальний заклад реорганізовано в інститут соціального виховання, який у 1933 році перейменовано в Сумський  педагогічний інститут, а у 1935–1936 роках заклад почав функціонувати як Сумський державний педагогічний інститут.  Крім стаціонарного відділення в довоєнний час працювали вечірнє й заочне відділення та 2 робітфаки в Білопіллі й Тростянці, при яких теж функціонували відділи бібліотеки.

У завдання бібліотеки 30-х років входило забезпечення студентів книгою, необхідною для навчального процесу. Події, які відбувалися в країні, безпосередньо впливали на роботу навчального закладу і в т. ч. на діяльність освітянської бібліотеки. Вплив ідеології існуючого тоталітарного режиму відображався на формуванні фонду.

Саме в цей час розпочався перегляд фондів та каталогів «з метою вилучення карток і книжок з педології, а також з націоналістичної і троцькістської пропаганди». Роботу бібліотеки лихоманили ревізії безкінечних комісій.

Систематично проводилася чистка бібліотечного фонду на предмет ідеологічної відповідності. Протягом 30-х років бригадами бібліотекарів-викладачів проводилися рейди з метою «очищення книжкового фонду від опортуністичного бруду». Використання «нецензурної» літератури було заборонено навіть з метою критики.

Бібліотека здійснювала роботу щодо забезпечення книгою студентів та викладачів інституту у складних умовах тоталітарного режиму, формуючи фонд та використовуючи прийняті форми масової роботи. Проводила політвиховну та культмасову роботу, приймала активну участь у загальноінститутських заходах, соціалістичних змаганнях. Активно розвивалися форми масової бібліотечної роботи, зокрема: голосні читання, вечори книг, усні газети, політтурніри, групові бесіди, атеїстичні вечори, літературні читання, бібліотечні агітплакати та ін.

В інституті, так як і у державі, урочисто відзначалися роковини Великої Жовтневої соціалістичної революції, Міжнародний день солідарності трудящих, річниці з дня народження вождів революції, соратників та учнів Леніна-Сталіна, у яких приймали участь працівники бібліотеки. Інститутська бібліотека широко пропагувала ідеї марксизму-ленінізму-сталінізму, організовувала книжкові тематичні виставки, комплектувала фонд відповідною літературою.

Напередодні війни інститут суттєво зміцнив свою матеріально-технічну базу. На початку 1931 року під навчальний корпус був переданий найбільший на той час у Сумах триповерховий будинок, розташований у центрі міста по вул. Радянській (нині вул. Соборна). Сьогодні у цьому приміщенні знаходиться навчально-науковий інститут бізнес-технологій “УАБС” СумДУ. Будинок, який до революції був громадським зібранням, мав багато великих кімнат, залів, аудиторій і підсобних приміщень. В цьому приміщенні був обладнаний читальний зал бібліотеки на 100 посадкових місць.

В результаті систематичного планового постачання, в інституті було створено досить значну бібліотеку, укомплектовану підручниками і літературою, необхідною для студентів вищої школи. За 1935–1941 роки фонд бібліотеки зріс від 30 до 110 тисяч книг. Окрім того він містив 23 тисячі брошур з різних галузей знань і періодичні видання за останнє десятиріччя.

З документів відомо, що протягом 1932–1933 років у бібліотеці працювала дружина Ніканора Онацького Надія Василівна Кривошеєва-Онацька, а з кінця 1933 року до початку війни – Чайченко Анастасія Яківна та Масульська Анна Казимирівна.

З початком Другої світової війни та під час фашистської окупації в період з 10.09.1941 року по 25.11.1943 року Сумський державний педагогічний інститут , а разом з ним і бібліотека, не працювали. Найбільш цінне обладнання та найважливіші архівні матеріали були тимчасово евакуйовані у м. Чкалов (нині м. Оренбург). Фонд бібліотеки майже в повному складі був залишений у м. Суми.

Книги не були знищені під час лиховісних 1941–1943 років. В період німецької окупації в місті Суми при відділі освіти та пропаганди діяла служба, яка збирала різні історичні цінності. У коло її інтересів входили й книги.

Усі книги Сумського державного педагогічного інституту були переглянуті німецькою службою відділу освіти і пропаганди, що відзначалося печатками, а потім передані до діючої громадської бібліотеки. За часи окупації Сум, частина книжкового фонду була розграбована та втрачена.

Завдяки мужності та патріотизму працівників бібліотеки, яким доводилося ховати скарби книжкової колекції у підвалах будинків, під купами вугілля, серед старих речей, було збережено велику кількість дореволюційних рідкісних видань. Вони й понині є безцінними перлинами освітянської книгозбірні.

Найкраще збереглася колекція книг ХVІІІ – початку ХХ ст. сумських бібліотек: Сумської міської, Сумських Олександрівської чоловічої, Першої та Другої жіночих гімназій, Сумського реального училища та інших державних та приватних книгозбірень, яка потрапила до бібліотеки Сумського державного педагогічного університету під час його створення ще у 1924–1930 роках з бібліотек, націоналізованих радянською владою.

В збереженій колекції рідкісних видань можна віднайти книги з печатками не лише навчальних закладів дореволюційної Сумщини, але й Сумського дворянського зібрання, бібліотеки родини Лащенків, бібліотеки Леонтія Даниловича Журавльова, бібліотеки Асмолова.

На превеликий жаль, під час війни були втрачені каталоги, картотеки та інша документація бібліотеки.

Після звільнення міста Суми, 25 листопада 1943 року інститут відновив свою діяльність. Роботу доводилося починати у важких умовах: не було приміщень, не було меблів, обладнання, бібліотеки. Студенти і викладачі, виявляючи наполегливість і витримку, на ентузіазмі, власними руками, день за днем відбудовували інститут.

Як згадує викладач Г. Мурашківська у своїх спогадах: «Холод був такий, що чорнила замерзали в чорнильницях». У кабінетах не вистачало обладнання, матеріалів, не було читального залу.

Після відновлення навчання, розпочалася відбудова діяльності інститутської бібліотеки. Фонд бібліотеки під час фашистської окупації був частково знищений, частково переданий до публічної бібліотеки і після відновлення навчання, створювався заново. Публічна бібліотека  почала повертати документи до книгозбірень міста. До квітня 1944 року педагогічному інституту було повернуто 34 386 одиниць літератури. Книги до бібліотеки надходили з інших регіонів країни як пожертви. Виділяли їх й уцілілі бібліотеки міста. Викладачі надавали можливість студентам користуватися літературою зі своїх бібліотек.

Нестачу спеціалізованої літератури певною мірою компенсував міжбібліотечний абонемент (МБА), що розпочав свою роботу у 1945 році. По МБА із Всесоюзної бібліотеки ім. В. І. Леніна (м. Москва) для викладачів Сумського педінституту почала надходити потрібна література.

Роботу з відновлення діяльності інститутської бібліотеки у складні 1943–1947 роки очолила завідувач бібліотеки Чайченко Анастасія Яківна, яка провела облік збереженого фонду та заново організувала бібліотеку.

На цей час фонд бібліотеки нараховував всього 5 940 примірників.

З вересня 1943 року інститут був разтошований в провулку Сурогінський.

У післявоєнні роки почався період активного розвитку бібліотеки: змінилася структура, збільшився штат, регулярно поповнювався фонд, створена картотека «Наукові праці викладачів СДПІ», в яку були занесені праці науковців інституту починаючи з 1931 року.

У 1946 році інституту було передано під навчальні корпуси три будівлі по вул. Дзержинського (нині вул. Троїцька). Бібліотека зайняла перший поверх окремої будівлі адміністративного корпусу.

Особлива увага приділялася комплектуванню фонду бібліотеки навчальною, науковою та науково-популярною літературою з педагогіки, психології, суспільно-політичних, філологічних та фізико-математичних наук. Як і у довоєнні роки, тривало списання «ідеологічно шкідливої» літератури. Щороку до бібліотеки надходили циркуляри Головліту про списання, знищення або передачі до спецфондів окремих авторів або видань.

Зі спогадів Сумського краєзнавця та викладача кафедри англійскої мови СумДПУ імені А. С. Макаренка Маргарити Вікторівни Сергієнко: «Поруч із костьолом дивився на вулицю численними вікнами двоповерховий маєток Веніаміна Золотарьова, останнього міського голови до революції. Після війни в цьому будинку була бібліотека педінституту. Це була дуже гарна бібліотека з дореволюційними виданнями, журналами й книгами на французькій та англійській мовах. Кудись все поступово зникло.

З північного боку будинку Золотарьова був чорний вхід до бібліотеки. Якось місцеві хлопчаки відкрили вхід і виносили товсті старовинні книги, роздивлялися їх, рвали, викидали. Тепер уже рідко можна зустріти старовинні книги – все більш пошарпані чи репринтні».

З 1953 по 1963 роки завідувачем бібліотеки працювала Торяник Тетяна Михайлівна.

З 1947 по 1953 роки бібліотеку очолював Загребельний Іван Олександрович, фахівець з бібліотечною освітою.

У 1949 році, після реконструкції адміністративного корпусу, бібліотека займала 7 окремих кімнат з пічним опаленням, мала читальний зал на 60 окремих місць.

У 1949 році фонд бібліотеки складав 58 336 примірників.

  із них:       підручників – 9 121 прим.

                   навчальних посібників – 25 207 прим.

                   науково-технічної літератури – 288 прим.

                   художньої літератури – 7 316 прим.

                   журналів вітчизняних – 4 990 прим.

                   інших видань – 5 194 прим.

У 1950 році фонд бібліотеки складав 69 985 примірників.

  із них:  підручників – 10 828 прим.

              навчальних посібників – 28 921 прим.

              науково-технічної літератури – 408 прим.

              художньої літератури – 8 682 прим.

              журналів вітчизняних – 7 495 прим.

              інших видань – 5 773 прим.

Для прикладу: в 1949 році на придбання книг бібліотеці було виділено 74 крб, при цьому загальна балансова вартість бібліотеки складала 247 крб.

У 1950 році на придбання книг бібліотеці було виділено 83 крб, при цьому загальна балансова вартість бібліотеки склала 309 крб.

У 1957 році – інституту було присвоєне ім’я видатного земляка, педагога-новатора Антона Семеновича Макаренка. Назва бібліотеки змінилася на бібліотеку Сумського державного педагогічного інституту імені А. С. Макаренка.

На жаль, у 1957–1958 роках з фонду бібліотеки Сумського державного педагогічного інституту імені А. С. Макаренка, після закриття історичного факультету, деякі книги історичного змісту були вилучені й передані до київських та чернігівських закладів вищої освіти.

З 1962 по 1968 роки в інституті діяв загальнонауковий факультет, де на гуманітарному відділенні проводилось навчання за спеціальністю «Бібліотекознавство та бібліографія».

З 1963 по 1975 роки бібліотеку очолювала Білоус Раїса Андріївна.

У період 60-80 років значна увага приділялася формуванню фонду книгозбірні, покращенню організації довідкового апарату, модернізації матеріально-технічної бази, розширенню структури закладу. Особливу увагу звертали на комплектування фонду. Відбувалося активне відродження навчального закладу та інститутської бібліотеки. Здійснювалося регулярне комплектування фонду через обласний бібліотечний колектор, місцеві книжкові магазини, через книгообмін та передплату.

У зв’язку зі стрімким збільшенням кількості студентів наприкінці 60-х років особливо гострою стала ситуація з браком робочих та навчальних приміщень. Відсутність можливостей для нормального функціонування кабінетів і лабораторій перешкоджали підвищенню ефективності навчально-виховного процесу. У 1969 році розпочалося будівництво студентського містечка по вул. Роменській. В плані забудови центрального навчального корпусу були виділені спеціалізовані приміщення під бібліотеку. У 1972 році новий навчальний корпус був введений в дію. Співробітниками бібліотеки було докладено титанічних зусиль для перевезення бібліотеки з корпусів по вул. Троїцькій в нові приміщення та розташування книжкових фондів в книгосховищах нової інституцької бібліотеки.

З 1975 по 1986 роки керівником бібліотеки стає Ісаєва Раїса Кирилівна.

У своїй роботі Наукова бібліотека починає використовувати систему подвійних каталогів – алфавітний та систематичний – для зовнішнього користування читачами та внутрішнього службового користування.

Було впроваджено групову видачу навчальної літератури, здійснено переведення каталогів на таблиці ББК, продовжувалось ведення картотеки «Наукові праці викладачів СДПІ». Ці роки можна охарактеризувати як роки стабілізації та вдосконалення бібліотечних процесів.

З 70-х років починається робота по створенню кафедральних бібліотек. В кабінетах проводилися консультації, видавалася  література. Обов’язковими для комплектування кабінетів були комплекти творів К. Маркса і Ф. Енгельса, В. Леніна, «КПРС в резолюціях», найнеобхідніші довідкові видання, навчальні посібники та інша література.

У 80-ті роки значна увага приділялася формуванню фонду книгозбірні, покращенню організації довідкового апарату, модернізації матеріально-технічної бази, розширенню структури бібліотеки. Активно пропагувалися джерела марксизму-ленінізму, матеріали КПРС та КПУ, документи з’їздів, пленумів ЦК, постанови та інша ідеологічна продукція, як вимагалося у ті часи. Відповідна література надходила до бібліотеки у великій кількості.

Підвищення рівня роботи бібліотеки відбувалося за певних змін у технології виробництва організації управління та наукової організації праці. Змінювалася структура бібліотеки, організовувалися нові сектори, спеціалізовані читальні зали. Зміни супроводжувалися розробкою нової регламентуючої документації, нової схеми планування та звітів.

Перед бібліотекою стояло завдання – шукати нові форми і методи роботи, вдосконалювати комплексний підхід до справи виховання студентської молоді. Для виконання даного завдання використовувалися ефективні форми масової роботи: дні спеціаліста, дні інформації, дні бібліографії, читацькі конференції, організовувалися цикли книжкових виставок, бібліографічні огляди тощо.

Саме у цей період фонд інститутської бібліотеки переведено на класифікацію за системою ББК. Удосконалюється система довідково-бібліографічного апарату, методика опрацювання фонду. З метою скорочення інтервалу між надходженням книг та швидкого доведення їх до читача вводиться методика групової обробки навчально-методичної літератури (безінвентарний облік фонду).

У практику роботи інституту впроваджується факультативний курс «Основи бібліотечно-бібліографічних знань і роботи з книгою», який погодинно читають бібліотечні працівники відділу бібліографії.

Розширено навчально-матеріальну базу, збільшується об’єм фонду, кількість читачів та книговидач; вдосконалено процеси бібліотечно-бібліографічного обслуговування.

Події 80-х років диктували основні напрями роботи інститутської бібліотеки, вносили значні зміни у її діяльність. Діяльність бібліотеки, у т.ч. вся культурно-масова робота була спрямована на виховання у студентської молоді принципів комуністичної моралі, любові до Батьківщини. Виконуючи ідеологічну функцію, бібліотека активно пропагувала літературу з патріотичного, інтернаціоналістичного та естетичного виховання.

У 1986–2013 роках бібліотеку очолює Горова Зоя Михайлівна. Фахівець високого рівня, яка все своє трудове життя присвятила бібліотечній справі. Зміна структури бібліотеки, розширення відділів та секторів, впровадження нових технологій – все це започатковувалось в ті часи. Приміщення бібліотеки потерпало від тісноти, на абонементах створювалися величезні черги читачів.

Значно покращилася матеріально-технічна база бібліотеки. Частина відділів бібліотеки переїхала у нові приміщення – довідково-бібліографічний відділ, відділ комплектування та наукової обробки літератури, Зал інформаційних технологій. Створюється новий відділ бібліотеки – Абонемент iноземної лiтератури зi спецiально виокремленим фондом. Функціонують спеціалізовані читальні зали – фізико-математичних наук, iсторичних наук, природничих наук. Відбувається реорганізація традиційних систем обслуговування, виділення нових підрозділів, секторів.

Велику увагу Горова З. М. приділяла впровадженню передового бібліотечного досвіду.

Це були часи розквіту освітянської бібліотеки, збільшення її матеріально-технічної бази, структури та штату. Значно зріс контингент студентів та кількість читачів бібліотеки.

На початку 90-х бібліотека педінституту переживала труднощі, викликані соціально-економічними перетвореннями в країні, повною мірою відчула вплив «епохи змін». Переломні 90-ті роки були складними в житті держави, інституту і бібліотеки. Руйнація державної мережі книгорозповсюдження, закриття бібліотечного колектора, що служив джерелом централізованого комплектування бібліотечних фондів, призвело до ускладнення комплектування бібліотечного фонду та зменшення кількості відвідувань. І все ж, у складних умовах, викликаних часом, персонал бібліотеки зміг не тільки зберегти фонд, але й збільшити його.

Тимчасові труднощі змушують колектив бібліотеки шукати нові форми роботи, адаптуватися до нових вимог часу. У 1991 році бібліотека отримує свій перший комп’ютер. Поступово визначаються основні пріоритети розвитку бібліотеки в нових економічних умовах, гармонійний розвиток традиційних та інноваційних форм діяльності.

За наказом Міністерства освіти від 3.02.1993 року бібліотека очолює Сумське обласне методичне об’єднання бібліотек закладів вищої освіти.

З жовтня 1999 року – університетська бібліотека носить назву Наукова бібліотека Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.

Для подальшого розвитку інформаційної інфраструктури, бібліотека активно розвивала співпрацю з недержавними громадськими організаціями,  міжнародними та вітчизняними благодійними фондами.

Так у 2002 році бiблiотека стала учасником великого Міжнародного проекту. Британська рада в Україні подарувала бібліотеці університету 250-томне видання «Бібліотека тисячоліття». В ньому зібрані 15 000 найкращих творів світової літератури англійською мовою (в оригіналі або перекладі) від Гомера, Платона, Вергілія до Стейнбека, Маркеса, Граса… Серед письменників є представники різних культур — арабської і японської, романської і слов’янської. Багато російських класиків — Лермонтов, Пушкін, Чехов, Толстой, Булгаков, Солженіцин.

У третє тисячоліття Наукова бібліотека увійшла із планами подальшого розвитку через впровадження сучасних інформаційних технологій, створення оптимальних умов для забезпечення інформаційних потреб користувачів. Із входженням в еру інформаційного суспільства університетська бібліотека активно формує свої ресурси відповідно до нових вимог суспільства та нових навчальних програм. Значно розширилися інформаційні послуги бібліотеки, радикально модернізувалася її діяльність шляхом широкого впровадження в практику обслуговування користувачів сучасних інформаційних технологій.

Із 2002 року бібліотека розпочала роботи з упровадження комп’ютерних технологій. На сьогодні забезпечено комплексну комп’ютеризацію усіх виробничих циклів на основі ліцензійної програмної системи «УФД / Бібліотека»: комплектування, каталогізація, бібліографія, книгозбереження; створено електронний каталог книг, повнотекстові бази даних електронних підручників, публікацій із періодичних видань, а також з’єднано швидкісним каналом доступу локальну мережу бібліотеки із загальноуніверситетською та всесвітньою мережею Інтернет.

Створення електронного каталогу сприяє формуванню електронних ресурсів з швидким доступом до фондів бібліотеки. Входження в інформаційне середовище, постійне наповнення сайту бібліотеки, використання спеціальної бібліотечної інформаційної системи визначили нову стратегію подальшого розвитку бібліотеки університету.

В 2004 році розпочато видання бібліографічного покажчика друкованих наукових праць викладачів СумДПУ імені А. С. Макаренка. З того часу його випуски стали традиційними. Останній п’ятий випуск «Бібліографічного покажчика праць викладачів СумДПУ імені А. С. Макренка» було видано в 2014 році до 90-річчя університету в паперовому та електронному вигляді, в ньому були зібрані роботи науковців університету за 2010-2013 роки.

З 2014 року Наукову бібліотеку очолює Железняк Ірина Олександрівна, яка з 1989 року працює у бібліотеці педуніверситету.
І. О. Железняк досконало володіє технологічними процесами діяльності педагогічної бібліотеки, кваліфікований спеціаліст. Їй притаманний виважений, системний підхід до вирішення складних питань функціонування бібліотеки, вміння передбачати тенденції її розвитку. За її керівництва університетська бібліотека трансформується в сучасну, комфортну, прогресивну структуру, гармонійно поєднуючи традиційні та інноваційні форми.

В 2014 році переглянуто й вивчено фонди всіх структурних підрозділів Наукової бібліотеки та виокремлено Фонд рiдкiсних та цiнних видань, який становить 5 тисяч примiрникiв.

Роботи з комп’ютеризації бібліотечних процесів очолив Відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення.

В 2014 році створено власний сайт Наукової бібліотеки.

На сьогодні Наукова бібліотека університету – це розгалуджений комплекс відділів та секторів, які надають читачам різноманітні бібліотечні послуги.

Бібліотека проводить власні наукові дослідження, здійснює моніторинг бібліотечних процесів – вивчає стан та розвиток документного фонду, аналізує проблему бібліотечно-бібліографічного та інформаційного забезпечення користувачів, досліджує історію освітянської книгозбірні.

Діяльність бібліотеки університету спрямована на створення необхідних умов для навчальної та наукової праці студентів та сприяє вихованню гармонійно розвинених та висококваліфікованих фахівців.

Наразі університетська бібліотека – це інформаційний ресурс, що є універсальним та становить біля 1 млн. одиниць зберігання. До складу фонду входять навчальні, наукові, науково-методичні, художні, довідкові, періодичні видання, дисертації, автореферати, неопубліковані документи, видання українською та іноземними мовами. Електронна бібліотека, яка включає електронний каталог, медіатека, БД повнотекстових видань – це далеко не повний перелік сучасних бібліотечних ресурсів. З кожним роком збільшується частка документів на електронних носіях, але традиційні паперові видання не втрачають своєї значущості і ролі, наукової, культурної цінності. Бібліотека орієнтується на актуальні для сучасного вищого навчального закладу інформаційні потреби, прагне розширити склад фонду новими видами документів, в т. ч. електронними. Впроваджуються нові сучасні форми обслуговування користувачів.

Загальна площа Наукової бібліотеки – 1 303,2 м², бiблiотека має 6 абонементiв, 5 читальних залiв на 465 посадкових мiсць, спецiалiзованi фаховi вiддiли. Забезпечують роботу бібліотеки 35 штатних одиниць.

Становлення та розвиток бібліотеки впродовж десятиліть відбувалися завдяки професіоналізму, відповідальності, а головне – любові до своєї справи працівників бібліотеки багатьох поколінь.

Наукова бібліотека педагогічного університету, маючи власну історію, кваліфікований кадровий склад, зберігаючи традиції, спрямовує роботу на збереження та розвиток кращих історичних традицій СумДПУ імені А. С. Макаренка, є невід’ємною складовою інформаційного простору наукового, культурного, духовного, просвітницького зростання університетської освіти.