Таємниці тризуба

19 лютого 1992 року було затверджено один із трьох офіційних символів нашої держави – Малий державний герб України

Слово «герб» (походить від німецького erbe – спадок) означає емблема, спадковий знак, поєднання фігур і предметів, що виражає історичні традиції власника. Державний герб – це символ, який презентує країну як суверенну незалежну державу. Він зображується на офіційних документах, печатках, грошових і знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. У світовій практиці немає суворої регламентації творення державних гербів. Практика їх оформлення спирається на національні традиції певної країни.

За інформацією Українського інституту національної пам’яті

Центральною геральдичною фігурою герба є Тризуб Володимира Святого, Великого князя Київського, володаря Русі.

З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

До 30-річчя від дня затвердження Верховною Радою України тризуба як малого Державного герба України Наукова бібліотека підготувала віртуальний інформаційний хроноскоп «Таємниці тризуба».