Микола Руденко. Безкомпромісність і творчість

Людина починається не з дати свого народження –
вона починається з народження власної пам’яті.
Микола Руденко

Наукова бібліотека до 100-річчя від дня народження Миколи Руденка – українського письменника, філософа, правозахисника і засновника Гельсінської групи, Героя України підготувала віртуальну виставку-портрет «Мені на Бога нарікати гріх. Я сам цю долю визначив для себе».

Микола Руденко – один з велетнів, чиїм ім’ям означене українське національне відродження 60-90-х років XX-го сторіччя. Його ім’я відоме не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Відомий як письменник та поет-дисидент, громадський діяч, вчений-економіст та борець за права людини.

Микола Руденко – автор багатьох збірок поезії, романів і повістей, зокрема, «Вітер в обличчя» (1955), «Остання шабля» (1959), «Орлова балка» (1970-і) фантастичних романів «Чарівний бумеранг» (1966), «Слідами космічної катастрофи» (1962), поеми «Хрест» (1976, про голод 1933 р.).

В 1991 році Микола Руденко став першим лауреатом літературної премії імені В. К. Винниченка, 1993 році був удостоєний Державної премії України імені Т. Г. Шевченка. В 2000 році присвоєно звання Героя України.

«Невільник той, хто душу не зберіг і став її двоногою тюрмою» – ця поетична строфа Миколи Руденка стала сенсом його життя.