Фонд рідкісних та цінних видань

Історія бібліотеки Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка нероздільно пов’язана з історією розвитку університету.

Фонд тодішньої бібліотеки було сформовано із книгозбірень Сумської міської, Сумських Олександрівської чоловічої, Першої та Другої жіночих гімназій, Сумського реального училища духовних училищ, кадетського корпусу, начальних шкіл, громадського зібрання та інших державних та приватних книгозбірень. Завдяки приватним бібліотекам дворянства, підприємницької буржуазії та іноземців, які працювали у місті Суми, до фонду бібліотеки надійшла значна кількість книг, виданих у ХVІІІ-ХІХ століттях іноземними мовами, особливо німецькою та французькою.

На жаль, у часи Другої світової війни частина рідкісних документів була втрачена.

  Книжкові надбання ХIX – першої половини ХХ століття склали основу фонду рідкісних та цінних видань і є перлинами фонду Наукової бібліотеки. Видання дореволюційного періоду нараховують близько 500 примірників.

Робота з фондом рідкісних та цінних видань у бібліотеці була розпочата в 2014 році. З метою відбору рідкісних документів переглядалися фонди підрозділів бібліотеки. В основу відбору було покладено хронологічний принцип. Відбиралася література, видана до 1950 року включно.

В збереженій колекції рідкісних видань можна віднайти книги з печатками не лише навчальних закладів дореволюційної Сумщини, але й Сумського дворянського зібрання, бібліотеки родини Лащенків, бібліотеки Леонтія Даниловича Журавльова, бібліотеки Асмолова та ін.

Сьогодні колекція рідкісних та цінних видань Наукової бібліотеки СумДПУ імені А. С. Макаренка нараховує 4 770 примірників книг і періодичних видань з усіх галузей знань українською, російською та іноземними мовами. Ці видання мають наукову, краєзнавчу, поліграфічну та історичну цінність.

До колекції входять:

  • унікальні книжкові видання – окремі курси з різних дисциплін, багатотомні збірки наукових праць, рідкісні підручники ХІХ– початку ХХ століття, роботи вітчизняних і світових класиків науки і техніки, праці з педагогіки, словники, довідкові видання, літературознавча та художня література;
  • періодичні видання – журнали, наукові вісники, записки різних наукових організацій та ін.

Рідкісні видання складають найціннішу частину бібліотечного фонду Наукової бібліотеки. Серед стародрукованих книг є декілька унікальних документів, надрукованих кириличним шрифтом.

Найстарішим виданням кириличного шрифту нашого фонду є книга Леонгарда Ейлера «Основаній алгебры», надрукована у 1812 році.

Ще одна унікальна пам’ятка кириличного шрифту – видання Йозефа Добровского «Грамматика языка славянскаго: по древнему наръчію, на коемъ Россіяне, Сербы и другіе Славяне Греческаго исповъданія имъютъ церковныя книги», надрукована у 1834 році у Санкт-Петербурзі.

Серед стародруків кириличного шрифту – видання Гавриіла Державіна «Сочиненія», 1833 року.

Всі видання надруковані Імператорською Академією наук.

Математичні та фізичні науки представлені багатьма цікавими роботами: «Логарифмически-тригонометрическое руководство барона Георга Веги» (1859 р.), «Записки по методике элементарной математики» Гурія Вишневського (1912 р.), «Введеніе въ теорію функцій съ одной переменною» (1912 р.) французського математика і філософа Жюля Таннері, видання «Theorie des fonctions» (1914 р.) Еміля Бореля – французського математика, одного із засновників теорії міри та теорії ймовірностей.

Не менш цінною є праця німецького географа, натураліста та мандрівника барона Олександра фон Гумбольдта «Космосъ: опытъ физическаго мироописанія» (1866 р.).

Унікальною й до сьогднішнього дня залишається робота британського фізика, математика та механіка, професора Кембріджського університету Джеймса Клерка Максвела «Теорія теплоты» (1883 р.). Максвелл став засновником сучасної класичної електродинаміки, розробки і розрахунки вченого справили величезний вплив на науку в подальші століття.

Дуже цікавим є прижиттєве видання англійського фізика, члена Лондонського королівського товариства Джона Тіндаля «Теплота разсматриваемая какъ родъ движенія» (1888 р.).

Значний інтерес викликає прижиттєвий труд зоолога Карла-Фрідріха Кесслера «Путешествіе, съ зоологическою целью, къ северному берегу Чернаго моря въ Крымъ, въ 1858 году», надрукована у Києві, в 1860 році. 

Унікальність цієї роботи в тому, що це перше видання, яке є в фонді нашої бібліотеки, надруковане у Києві, в типографії університета Святого Володимира (тепер – Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

  Цікавими для вивчення є книги з хімії, фізики, геології, мінералогії. ґрунтознавства. Наприклад, прижиттєве видання гірничого інженера та хіміка Федора Савченкова «Исторія химіи Ф. Савченкова» , надрукована в Санкт-Петербурзі у 1870 році.

В колекції рідкісних видань Наукової бібліотеки багато документів з ботаніки та зоології. В основному, це підручники для реальних училищ, гімназій, довідкові видання, атласи. Ці видання прикрашені великою кількістю гравюр, кольорових картин, малюнків та хромолітографій, виконаних на окремих сторінках.

Значний інтерес викликають прижиттєвий фундаментальний труд німецького вченого-зоолога та мандрівника Альфреда Брема «Жизнь животныхъ : иллюстрированная всеобщая исторія животнага царства», надрукована в Санкт-Петербурзі у 1869 році; антикварне видання Ф. Берге «Маленькій атласъ бабочекъ для начинающихъ собирателей», 1913 року видання; прижиттєве видання Чарльза Корниша «Мір животныхъ: общедоступная зоологія, иллюстрированная фотографіями съ натуры. Птицы. Рыбы. Гады. Насекомыя и т. д.», 1910 року та ін.

Багатою є колекція прижиттєвих видань письменників. Особливо це стосується видань українських класиків.

Серед прижиттєвих видань українських письменників особливо цінним є перше видання лірної поезії «Ворскло» українського поета, представника українського романтизму Яківа Щоголіва з особистим дарчим написом автора, видана у 1883 році в Харкові.

  У колекції прижиттєвих видань українських письменників варто звернути увагу на видання українського перекладача, письменника, педагога і перекладача Олександра Яковича Кониського – роман-хроніку «Грішники», видану в 1895 році у Львові Науковим Товариством ім. Тараса Шевченка.

Серед прижиттєвих видань – «Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р.» Івана Франка, видана у 1910 році у Львові та «Камінна душя» Гната Хоткевича, видана у 1911 році в Чернівцях.

До цікавих раритетних видань бібліотеки належить повне видання «Энциклопедического словаря Брокгауза и Эфрона» у 86 т., видане в Санкт-Петербурзі (1890-1907 рр.). Словник був найбільшою універсальною енциклопедією Російської імперії, випущений акціонерним видавничим суспільством Ф. А. Брокгауз – І. А. Ефрон. Тільки через 90 років вона була перевидана знову. До написання статей словника були залучені видатні учені, філософи та суспільно-політичні діячі того часу: П. Н. Мілюков, П. Б. Струве, М. І. Туган-Барановський, Вл. С. Соловйов, Д. І. Менделєєв, А. І. Бекетов, А. І. Воєйков, Д. І. Анучин, Ю. М. Шокальський, Н. М. Кніповіч, А. О. Ковалевський та інші.

«Энциклопедический словарь..» містить понад 121 тис. статей, близько 8 тис. ілюстрацій і карт. І хоча в науково-технічному плані енциклопедія дещо застаріла, багато її статей представляють виняткову історичну цінність.

Бібліографічною рідкістю та гордістю Наукової бібліотеки є «Энциклопедическій словарь Т-ва “Бр. А. и И. Гранатъ и Ко”, надрукований протягом 1910-1917 рр. у Москві.

На відміну від «Брокгауза та Ефрона» енциклопедичний словник «Гранат» створювався виключно вітчизняними авторами та був призначений для російських читачів. Багато публікацій прирівнювалися до статей у наукових журналах. Словник братів Гранат був не тільки довідковим виданням, але й освітнім, оскільки його статті використовувалися в навчанні студентів. Редагували видання професори Московського університету Ю. С. Гамбаров, В. Я. Железнов, М. М. Ковалевський, С. А. Муромцев, К. А. Тімірязєв.

«Энциклопедическій словарь Т-ва “Бр. А. и И. Гранатъ и Ко” є грандіозною пам’яткою наукової думки, оскільки несе на собі відбиток переломних історичних періодів, до цього часу він зберігає своє довідкове значення та наукову цінність.

Серед словників – відоме видання Володимира Даля «Толковый словарь живого великорусскаго языка Владимира Даля», яке має шкіряну палітурку та тиснення золотими літерами, надруковане у видавництві Т-ва М. О. Вольфа (С.-Петербургъ – Москва) у 1909 році.

Унікальним є прижиттєве видання українського композитора та педагога Алоіза Єдлічки «Сто малороссійскихъ народныхъ песенъ собранныхъ А. Едличкою», видане в Москві, у 1873 році. Ця збірка містить 100 чудових перлин української народно-пісенної творчості та є неоціненним внеском у скарбницю української культури.

Серед іноземних видань переважає література німецькою та французькою мовами, рідше – англійською мовою. Серед них:

Goethe. Goethe’s werke. – Berlin : G.Grote’sche Verlagsbuchhandlung, 1883.

Wiltfeber. Der emige Deutfche. Die Gefchichte eines heimatfuchers. – Berlin : Deutiche Buch-Gemeinfchaft, 1912.

Racine. Andromaque. – Zwolle : W.E.J.Tjeenk Willink, 1920.

Hardy Thomas. The Return of the Native. – New York : Harper and Brothers Publishers, 1922.

Найчисельніший розділ фонду рідкісних видань складають переклади художньої літератури. Заслуговують на увагу збірки творів Дж. Байрона (1877 р.), Ф. Гете (1867 р.), Гейне (1866 р.), Ф. Шіллера (1882 р.), Данте Алігієрі (1895 р.), Лонгфелло (1916 р.) та ін.

Серед дореволюційних видань викликають інтерес прижиттєві видання творів письменників Г. Гауптмана (1905 р.), Г. Ібсена (1904 р.), М. Метерлінка (1914 р.), М. Є. Салтикова-Щедріна (1885 р.), Ф. М. Достоєвського (1895 р.).

Цікавими є видання світової художньої класики, що виходили як додаток до журналу «Нива» : Г. Гейне (1904р.), О.Уайльда (1915 р.), Ж.-Б. Мольєра (1913 р.), графа Л. Толстого (1913 р.), П. Верлена (1911 р.), А. Н. Майкова (1914 р.).

З періодичних видань збереглися окремі видання журналів «Современникъ» (1836 р.), «Вестникъ воспитанія» (1900, 1907, 1911, 1914 рр.), «Вопросы дошкольнаго воспитанія» (1912 р.), «Журналъ Министерства Народнаго Просвещенія» (1904 р.), «Вопросы дошкольнаго воспитанія» (1912 р.).

Унікальність книжкових зібрань бібліотеки визначається також збереженими в книгах авторськими й читацькими позначками із записами, автографами, екслібрисами тощо. Це ті неповторні ознаки, які роблять книгу рідкісною, особливою, відрізняють її від будь-яких інших екземплярів. Вони можуть розповісти про те, де побували ці видання, перш ніж потрапити на полиці нашої бібліотеки, з якими людьми і подіями були пов’язані.

Серед таких видань заслуговує на увагу прижиттєве видання професора Д. І. Багалія «Історія Слобідської України», видане у Харкові Товариством “Проссвіта” у 1918 році з дарчим написом автора:

Дуже цікава географія видань. Найбільша кількість видань до революції 1917 р. видані у Санкт-Петербурзі (Петрограді) та Москві. Значно рідше трапляються книги, видані у Києві, Харкові, Одесі, Ростові.

Стосовно місця видання книг, то багато з них надруковано у Типографії Імператорської Академії Наук та видавництві «Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон» у Санкт-Петербурзі. Серед петербургзьких видавців найчастіше зкстрічаються прізвища А. С. Панафідіної, А. С. Суворіна, М. М. Стасюлевича, О. Смірдіна, П. П. Меркульєва, М. О. Вольфа, В. Безобразова, І. Скороходова, А. Ф. Маркса. Серед видавництв – книговидавництво «Сотрудникъ», видавництво “Образованіе”, типографія “Энергія”, типографія Т-ва “Общественная Польза”, «Паровая скоропечатня А. Пороховщикова», «Типографія Товарищества”Просвещеніе» та ін.

Досить великий перелік прізвищ московських книговидавців: «Типо-литографія Т-ва И. Н. Кушнеревъ и Ко», «Изданіе Т-ва “Міръ», «Типо -литографія “Русскаго товарищества” печатнаго и издательскаго дела», «Типографія Г. Лисснера и Д. Собко», «Паровая скоропечатня нотъ П. Юргенсона», «Главная контора Т-ва “Бр. А. и И. Гранатъ и Ко”, видавництва М. і С. Сабашнікових, В. М. Сабліна, І. Д. Ситіна, В. Ріхтера, Вільде, А. І. Снєгірьової, П. П. Рябушинського, братів Салаєвих та ін.

Серед київських видавництв зустрічаємо видавництво “Викъ”, друкарню Петра Барського, видавниче товариство «Криниця», типографію Г. Т. Корчак-Новицького, видавництво Н. Оглобліна, 1-шу Друкарню.

Печатки і штампи бібліотеки розповідають про історію книг. Аналізуючи печатки на документах, можна визначити місце з якого книга потрапила до нашої бібліотеки. Найчастіше зустрічаються гербова печатка «Сумскаго обществ. Собранія», печатки «Сумськаго реальнаго училіща», «Кружка образованія въ с. Луке Сумск. уез. Харьк. губ.», «Фундаментальная Библіотека Сумской 2-ой Женской Гимназіи», «Библіотека Сумскаго Торгово-пром. Собранія», «Ученическая библіотека Сумской І-й Женской гимназіи», «Б-ка клуба Сумск. курсов им. Щорса», «Сумських Вищих 3-х річних Педкурсів», «Книгозбірня Сумського Педагогічного Технікуму», штампи «Культ.-просв. организация “Труд”. Харьковъ», «Переплетная Н. А. Радзинскаго. Сумы» та ін.

Серед екслібрісів особливий інтерес становить екслібріс Бориса Пилиповича Мамаєнка на книзі «Кіевская Русь : сборникъ статей. Т. 1. – Москва : Типографія Т-ва И. Д. Сытина, 1910» – українського педагога, розстріляного у 1938 році за належність до антирадянської української військової націоналістичної організації.

Що робить книгу рідкісною та цінною? Перш за все, її рідкість, а також її давність. Безцінні фоліанти промовляють до нас мовою століть, тому найважливішим завданням для бібліотеки є збереження книжкових пам’яток для майбутніх поколінь та їх наукове вивчення.